Рязанський нафтопереробний завод «Роснєфті», який постачає паливо зокрема до Московського регіону, як пише Reuters зупинив переробку нафти після чергової атаки БПЛА. Це вже третя зупинка підприємства з кінця весни, а загальний дефіцит пального змусив Росію збільшувати імпорт нафтопродуктів і вводити обмеження на їхній продаж. Про це повідомляє «Комерсант Український»
Рязанський НПЗ знову зупинився після атакиРязанський НПЗ «Роснєфті» потужністю 17 млн тонн нафти на рік припинив переробку 6 вересня після атаки безпілотників. На підприємстві були пошкоджені дві установки первинної переробки, які перебували в роботі.
Йдеться про установку АТ-6 потужністю 23,2 тис. тонн на добу, що становить 48% потужності заводу, та АВТ-4 продуктивністю 11,43 тис. тонн на добу, або 23% потужності.
Ще одна установка АВТ-3, на яку припадає 18% потужності Рязанського НПЗ, залишається зупиненою після атаки БПЛА в середині травня.
Таким чином, найбільший НПЗ «Роснєфті» знову втратив можливість працювати у звичному режимі. Ремонт пошкоджених установок може тривати ще кілька тижнів.
З 7 вересня підприємство також перестало виставляти партії пального на продаж на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі.
Рязанський НПЗ уже втретє зупиняється після атак. 15 травня підприємство зазнало удару БПЛА і не працювало до середини липня. Через два тижні після відновлення роботи, 29 липня, завод знову атакували, після чого він припинив роботу щонайменше на два тижні.
Російська нафтопереробка опинилася під тискомРязанський НПЗ став уже другим великим підприємством, яке припинило переробку нафти у вересні. 2 вересня зупинився завод «КИНЕФ» у Ленінградській області, який є другим за потужністю НПЗ Росії.
У серпні через атаки БПЛА роботу зупиняли щонайменше сім російських НПЗ. Наслідки відчули не лише окремі підприємства, а й внутрішній паливний ринок.
Наприкінці серпня виробництво бензину в Росії скоротилося приблизно до 80 тис. тонн на добу. Це близько 70% від оціненого літнього внутрішнього попиту, який становив 115 тис. тонн на добу, інформує Reuters.
Через дефіцит російська влада почала компенсувати нестачу імпортом. У серпні морські поставки нафтопродуктів з азійських країн могли становити близько 270 тис. тонн. Ще приблизно 150 тис. тонн бензину очікувалося з Білорусі.
За оцінкою учасників ринку, загальний обсяг імпортованого бензину, який уже надійшов до Росії в серпні, становив близько 220 тис. тонн, або приблизно 7 тис. тонн на добу.
Одночасно Росія обмежила експорт бензину, щоб збільшити внутрішню пропозицію.
Паливна криза вийшла за межі автозаправокПроблеми з паливом почали впливати не лише на автомобільний ринок.
У вересні обмеження на заправку літаків запровадили щонайменше у 26 російських аеропортах. За даними The Moscow Times, такі заходи діють у різних регіонах країни, від Калінінграда до Петропавловська-Камчатського.
У частині аеропортів літаки можуть отримувати лише обсяг пального, необхідний для виконання конкретного рейсу. У 15 із 26 аеропортів обмеження стосуються іноземних авіакомпаній.
Зокрема, в аеропорту Пулково у Санкт-Петербурзі заправка здійснюється відповідно до плану польоту без додаткових обсягів. Подібний порядок діє в калінінградському аеропорту Храброво.
Обмеження також запроваджені в аеропортах Казані, Уфи, Пермі, Єкатеринбурга, Челябінська, Тюмені, Іркутська, Владивостока, Хабаровська та Якутська.
На півдні Росії проблеми з авіапальним також зачепили Сочі, Волгоград та Астрахань. У Краснодарі обмеження стосуються іноземних авіакомпаній.
Удар по переробці не означає падіння експорту нафтиВодночас наслідки атак для російської нафтової галузі важливо розділяти за напрямами.
Зменшення роботи НПЗ скоротило виробництво пального всередині Росії, але водночас дозволило збільшити обсяги експорту сирої нафти. Через зниження внутрішньої переробки експорт російської нафти цього року може зрости до 244,7 млн тонн проти 230,8 млн тонн у 2025 році.
Однак це не означає, що російська нафтова галузь загалом нарощує виробництво.
У вересні Reuters повідомив про перегляд російського прогнозу видобутку нафти на 2026 рік. Урядовий прогноз передбачає видобуток на рівні 494,2 млн тонн, або 9,88 млн барелів на добу. Це на 17,2 млн тонн менше попередньої оцінки та найнижчий показник із 2009 року.
При цьому російський уряд очікує подальшого скорочення експорту нафти після 2026 року.
Ще сильніше змінилася ситуація з експортом готового пального. За прогнозом, експорт нафтопродуктів із Росії у 2026 році скоротиться на 27,
3 млн тонн, до 98,5 млн тонн. Це на 24,1 млн тонн менше, ніж прогнозувалося раніше.
Таким чином, атаки на НПЗ створили для Росії незвичну ситуацію: країна продовжує експортувати значні обсяги сирої нафти, але водночас змушена імпортувати готове паливо для покриття внутрішнього дефіциту.
Росія намагається компенсувати втратиПаливна криза в Росії розпочалася ще навесні та посилилася після нової хвилі атак на НПЗ у другій половині літа.
У відповідь російська влада заборонила або обмежила експорт окремих видів пального, послабила окремі вимоги до пального та почала закуповувати нафтопродукти за кордоном.
У серпні, через дефіцит бензину російські регіони знову запроваджували обмеження на його продаж. У деяких областях діяли ліміти на обсяг пального, який можна придбати за одну поїздку, а також графіки продажу залежно від номерних знаків автомобілів.
На Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі продажі бензину на початку серпня скоротилися в середньому на 20% порівняно з другою половиною липня.
Окремою проблемою залишається ремонт пошкоджених підприємств.
Наприклад Орський НПЗ, який після української атаки повністю зупинився, а відновлення роботи заводу може тривати до шести місяців через пошкодження ключової інфраструктури та складність із ремонтом імпортного обладнання.
Нова зупинка Рязанського НПЗ означає продовження проблем для російської нафтопереробки. Підприємство забезпечує значну частину виробництва бензину та дизельного пального і має важливе значення для постачання Московського регіону.
За даними Reuters, у 2026 році Росія вже знизила прогноз видобутку нафти до мінімального за 17 років рівня, а атаки на НПЗ призвели до падіння виробництва пального та необхідності компенсувати дефіцит імпортом.
Удари по російських НПЗ уже завдають відчутних втрат нафтовій та нафтопереробній галузям Росії, зазначає Reuters. У липні російська переробка нафти залишалася близькою до мінімуму за 20 років, видобуток знизився до 8,76 млн барелів на добу, а морський експорт нафтопродуктів у липні впав на 54,7% у річному вимірі. Водночас Росія змушена збільшувати імпорт готового пального, щоб компенсувати дефіцит на внутрішньому ринку. Попри ці наслідки та зростання економічних втрат, російський диктатор Володимир Путін не демонструє готовності припинити війну проти України. 1 вересня він заявив, що Росія нібито перемагає на полі бою, і визнав, що українські удари завдали шкоди російським нафтопереробним підприємствам. Для російського суспільства це означає подальше перенесення економічних і побутових наслідків війни на населення.
