Винищувачі F-16, на які в умовах нестачі ракет для наземних засобів ППО припадає найбільший тягар із захисту українського повітряного простору, вже найближчим часом можуть залишитися без роботи. У них закінчуються ракети-перехоплювачі AIM-120 та AIM-9. Ці боєприпаси, як і ракети до ЗРК Patriot, виготовляють у США.
Про новий ракетний голод, який може зробити українське небо зовсім беззахисним, пише ресурс patrioty, посилаючись на The Economist.
Україна стикається з дедалі гострішою проблемою нестачі ракет для протиповітряної оборони. Зокрема, суттєво скоротилися запаси американських боєприпасів AIM-120 та AIM-9, які використовують винищувачі F-16 для боротьби з російськими крилатими ракетами та новими типами реактивних безпілотників.
Росія швидко масштабує випуск дешевих ракетОдним із найбільш складних викликів для української ППО стали нові російські ударні БпЛА "Герань-4" і "Герань-5". За наявними даними, ці апарати здатні розвивати швидкість до 600 км/год, тоді як російська промисловість, за оцінками видання, уже виробляє близько трьох тисяч таких дронів щомісяця.
Силові установки для цих безпілотників переважно надходять із Китаю. Водночас окремі компоненти росіяни, як зазначається, виготовляють самостійно, використовуючи західне обладнання, яке потрапило до РФ обхідними та контрабандними шляхами. У поєднанні з більшими БпЛА типу "Бандероль" нові дрони за своїми характеристиками дедалі більше наближаються до спрощеної та дешевшої версії крилатих ракет. Саме тому їхнє перехоплення винищувачами F-16 створює додаткове навантаження на обмежені запаси ракет AIM-120 і AIM-9.
Україна паралельно розвиває власні безпілотні системи-перехоплювачі, які мають стати дешевшим засобом боротьби з російськими дронами. Проте значно складнішою залишається проблема захисту від балістичних ракет.
За інформацією The Economist, українські запаси перехоплювачів PAC-3 для комплексів Patriot також наблизилися до критично низького рівня. При цьому розраховувати на швидке масштабне поповнення американських арсеналів складно, оскільки ресурси США додатково виснажуються через військові потреби, пов’язані з війною з Іраном.
На цьому тлі Москва продовжує збільшувати випуск балістичного озброєння.
Російське виробництво, за оцінками, досягло приблизно 100 ракет щомісяця. Із них близько 60 припадає на «Іскандер-М», ще приблизно 40 — на RM-48U.
Європа обіцяє допомогти із протибалістичними засобамиПевні сподівання Україна покладає на європейське посилення протиповітряної оборони. До завершення 2026 року очікується передача кількох старіших франко-італійських батарей SAMP/T разом із ракетами Aster. Крім того, у 2027 році Україна має отримати вісім сучасніших комплексів SAMP/T NG.
Європейські ракети Aster відрізняються від PAC-3 принципом ураження цілі. Якщо американський перехоплювач Patriot знищує ворожу ракету завдяки прямому кінетичному зіткненню, Aster використовує бойову частину, яка детонує поблизу цілі. Представники французької армії водночас вважають, що за окремими характеристиками Aster може мати переваги над Patriot. Важливою є й фінансова складова: її ціна, за наведеними оцінками, приблизно удвічі нижча за вартість експортної модифікації PAC-3, яка становить близько 7 млн доларів за ракету.
Ще одним напрямом посилення європейського ракетного виробництва стане виготовлення в Німеччині до 200 ракет PAC-2 щороку за відповідною ліцензією.
Частина цієї продукції потенційно може бути спрямована Україні — за умови погодження з боку інших держав НАТО.
Великі сподівання пов’язують із проектом FreyjaВтім, у довгостроковій перспективі найбільш масштабні зміни пов’язують із проєктом Freyja — спільною європейсько-українською ініціативою зі створення нового покоління засобів перехоплення. Масштаб задуму вже порівнюють із надзвичайно амбітними технологічними програмами на кшталт місячної місії.
Головна ідея Freyja полягає у створенні значно доступнішого та масовішого аналога дорогих перехоплювачів PAC-3. Нова система повинна інтегруватися з натівськими радарами, каналами обміну інформацією та іншими елементами спільної системи ППО.
Основою перспективного перехоплювача має стати українська балістична ракета малої дальності FP-7. Водночас ключові компоненти — від сенсорів до систем наведення й управління — розроблятимуть та постачатимуть європейські оборонні підприємства. До проєкту планується залучити 12 компаній із різних країн Європи, зокрема французьку Thales, італійську Leonardo, німецьку Diehl та шведську Saab.
Таким чином, Україна одночасно намагається вирішити дві взаємопов’язані проблеми: компенсувати дефіцит наявних дорогих перехоплювачів та створити нове покоління дешевших засобів ППО, які можна буде виробляти у значно більших кількостях.
Нагадаємо,Україна вперше показала ЗРК "Корал" який збиватиме балістику та інші повітряні цілі.
