Після удару на території логістичного об’єкта виникла пожежа. На місці працюють підрозділи ДСНС.
За попередньою інформацією, складські приміщення отримали значні пошкодження. Даних про постраждалих наразі немає. Масштаб втрат продукції та вплив пошкодження складу на постачання лікарських засобів поки не повідомляли.
Голова підкомітету Верховної Ради з питань фармації та фармацевтичної діяльності Сергій Кузьміних наголосив, що удари по фармацевтичних складах створюють ризики для всього ланцюга постачання ліків — від дистриб’юторів до аптек і медзакладів.
«Після вже четвертої атаки за місяць держава має розглядати безпеку фармацевтичної логістики як окреме питання національної безпеки», — зазначив він.
За словами Кузьміних, необхідно розосереджувати запаси лікарських засобів, передбачити резервні логістичні маршрути та сформувати державний план безперервного забезпечення населення ліками.
Серія атак на фармлогістику у вересні
На початку вересня російські удари вже завдали значних втрат інфраструктурі, пов’язаній зі зберіганням і постачанням лікарських засобів.
3 вересня
під удар потрапили одразу кілька об’єктів Зокрема, був знищений великий логістичний комплекс «Біокон» у Бориспільському районі, а також постраждали склади Teva Ukraine та Всесвітньої організації охорони здоров’я. Площа комплексу «Біокон» становила близько 30 тис. кв. м, а попередні збитки оцінювалися у мільярди гривень.
8 вересня російські війська двома балістичними ракетами повторно атакували склад «Оптіма-Фарм» у Києві На момент удару приміщення було порожнім, постраждалих не було. Цей же склад був знищений під час російської атаки у 2025 році — тоді втрати лікарських засобів оцінювали приблизно у $100 млн.
На тлі атак фармринок уже перебудовує систему зберігання та постачання ліків. МОЗ і найбільші дистриб’ютори опрацьовують розосередження запасів між кількома майданчиками, використання складів інших ліцензіатів та гнучкіші маршрути постачання. Наприкінці серпня уряд також спростив умови зберігання лікарських засобів під час воєнного стану.
