Війна

розкрив, що це насправді

1 жов•ТСН

Російські війська почали використовувати для атак на Україну дрони типу «Герань» із незвичною деталлю — металевими «вусами».

Військовий фахівець у галузі радіотехнологій та зв’язку, радник президента Сергій «Флеш» Бескрестнов пояснив, для чого вони потрібні.

За його словами, припущення про те, що «вуса» можуть бути додатковими антенами або складними сенсорами, не підтвердилися. Насправді це простий механічний детонатор.

«З "вусами" на "Герані" розібралися. Це звичайний механічний детонатор», — повідомив Бескрестнов.

«Герань» із «вусами». / © Сергій Бескрестнов «Флеш»

Конструкція складається з металевої трубки та стрижня. Коли вони торкаються перешкоди, електричне коло замикається і надходить команда на підрив бойової частини.

«Все механічно просто, жодних сенсорів чи складних датчиків», — наголосив фахівець.

Читайте також

Дата публікації 17:49, 22.09.26 Категорія Зброя Кількість переглядів 1006 Росія може випускати тисячі реактивних дронів: усе впирається в один компонент Автор публікації
Віра Хмельницька

Росія нарощує виробництво та запаси ударних дронів

Нагадаємо, за даними співрозмовників у Силах оборони, Росія суттєво наростила виробництво нових модифікацій ударних дронів. Щомісячний випуск «Герані-4» та «Герані-5» може сягати близько 2000 одиниць.

Збільшити виробництво РФ змогла, зокрема, завдяки згортанню складання попередньої реактивної версії «Герань-3» та перенаправленню частини комплектувальних на новіші моделі. Водночас подальше масштабування обмежує дефіцит турбореактивних двигунів, які Росія переважно отримує з Китаю. За даними джерел, Москва вже намагається налагодити їхнє власне виробництво.

Окремою загрозою залишаються великі запаси звичайних поршневих «Шахедів». Станом на минулий тиждень їхня кількість могла становити близько 10 тисяч одиниць

Росія також продовжує тривалі дронові та ракетні атаки по українських містах, зокрема Києву та Одесі. Військові експерти наголошують, що такі удари мають не лише військовий, а й психологічний ефект та створюють постійне навантаження на систему ППО і цивільну інфраструктуру.

Додатковою загрозою стають дистанційно керовані FPV-дрони, оператори яких можуть перебувати на території РФ.

Для протидії таким атакам Україні необхідне подальше посилення низьковисотної ППО, систем виявлення та локального захисту критичної інфраструктури.

Читайте також