Ворог продовжує трансформувати тактику повітряного терору напередодні осінньо-зимового періоду. Вперше під час атак по території України російські окупанти застосували реактивні безпілотники з модифікованою кумулятивно-ріжучою бойовою частиною. Новий боєзаряд спеціально розроблений для перерізання металоконструкцій, що створює загрозу не лише для високовольтних опор, а й для мостової інфраструктури країни.
Про нові ризики, локалізацію виробництва реактивних двигунів у РФ та необхідність превентивних ударів Силами оборони України в матеріалі «Комерсант Український»
Точкова деструкція: як працює новий боєзаряд і яка його метаНова бойова частина вагою близько 40 кілограмів складається з основного заряду та чотирьох додаткових модулів ураження. Головний принцип її дії — фокусування кумулятивної енергії за принципом «ножиць» для фізичного перерізання товстого металу.
Ворог свідомо змінює вектор ударів, адже виведення з ладу опор ЛЕП та перетоків електроенергії потребує тривалого часу на ремонт і суттєво тисне на державний бюджет. Каже військовий аналітик Дмитро Снєгирьов в коментарі
«Комерсант Український»
«Це спроба окупантів передусім вплинути на енергосистему України. Вони прекрасно розуміють, що можливості безпосереднього впливу на генеруючі потужності — ТЕС чи ГЕС — є певною мірою обмеженими завдяки захисту ППО та пасивній обороні. Тому росіяни намагаються бити по ЛЕП, щоб унеможливити перетоки електроенергії», — зазначає Дмитро Снєгирьов.
Експерт підкреслює, що атака на подібні об’єкти в Полтавській області (зокрема в Горішніх Плавнях) свідчить про випробування та подальше масштабування цієї тактики. Водночас окупанти у власних джерелах самі визнають високий рівень захищеності української енергосистеми та наявність дублюючих потужностей.
Ядерний шантаж і загроза для мостової інфраструктуриОкрім спроб паралізувати енергомережу, аналітик звертає увагу на небезпечну географію останніх ворожих атак зокрема на розширення ударів у напрямку Рівненської області, де розташована Рівненська АЕС.
«Йдеться про можливість створення штучної техногенної катастрофи. Росіяни дають зрозуміти насамперед країнам Заходу, що у разі ураження ядерних об’єктів радіаційне забруднення піде на Європу.
Це перехід до тактики цілеспрямованого ядерного тероризму», — наголошує Снєгирьов.
Паралельно постає питання безпеки критичної інфраструктури столиці та великих міст. Кумулятивно-ріжучі боєприпаси теоретично можуть використовуватися для ураження силових елементів мостів.
За словами Снєгирьова, знищити масивний міст одним БПЛА складно, а Україна вже відпрацьовує контрзаходи (зокрема залучення винищувачів F-16 із 20-мм гарматами та використання ПЗРК). Однак реагування має бути не лише оборонним, а й дзеркальним:
«На кожну загрозу мають бути контрзаходи, зрозумілі РФ. Якщо виникає загроза мостовій інфраструктурі через Дніпро, ми маємо чітко дати зрозуміти: Керченський міст є законною військовою ціллю для його остаточної нейтралізації», – каже Снєгирьов.
Міф про «китайську залежність» та реальні темпи виробництва в РФАналізуючи технічну спроможність ворога, Дмитро Снєгирьов критично оцінює заяви окремих відомств про те, що РФ критично залежить від постачання реактивних двигунів із Китаю. Наведені аналітиками та міжнародними ЗМІ дані вказують на іншу реальність –
Росія змогла локалізувати випуск двигунів на своїй території завдяки імпорту промислових 3D-принтерів.
Динаміка застосування реактивних БПЛА вражає, адже якщо у червні ворог застосував близько 380 одиниць, то вже у серпні ця цифра зросла до 2800.
«Виробництво локалізовано. Росія під санкціями змогла за короткий термін масштабувати виробництво реактивних двигунів. Постає запитання, що заважає Україні — країні, якій допомагає весь цивілізований світ — масово масштабувати виробництво власного реактивного флоту та дронів-перехоплювачів?» — зауважує Снєгирьов.
Окрему загрозу становить і накопичення балістичних ракет. За спостереженнями експерта, зменшення використання балістики в останні місяці свідчить не про її дефіцит, а про свідоме накопичення росіянами резервів (до 150 одиниць на місяць) для масованих ударів під час пікових морозів.
Працювати на випередження: куди мають цілити Сили оборониЩоб зламати тактику ворога, Україна повинна змінити стратегію і переходити від ліквідації наслідків до превентивних ліквідаційних ударів. Снєгирьов виділяє три ключові пріоритети для українських сил.
Перший – дронопорти та майданчики запуску. Системне знищення інфраструктури базування БПЛА (гаражів, асфальтованих майданчиків та пускових установок у прикордонних областях РФ).
Другий – аеродроми базування ВКС РФ. Нейтралізація носіїв КАБів, чия дальність скиду вже сягає 140 км, що створює критичну загрозу для Харкова, Дніпра та Запоріжжя.
Третій – підприємства-суміжники російського ВПК. Ураження не лише заглиблених основних заводів, а й ланцюжків постачальників компонентів.
«Якщо Воткінський завод займається випуском балістики, у нього є щонайменше 50 підприємств-суміжників. Удари по цих суміжниках паралізують основне виробництво. Це класика й аксіома військової логістики. Ми маємо йти на крок попереду, а не постійно наздоганяти ворога», — підсумував Дмитро Снєгирьов.
Отже, аналіз нових методів повітряних атак РФ свідчить про черговий етап еволюції ворожого терору, де цілями стають не лише генеруючі потужності, а й критичні вузли зв’язності — силові перетоки та мостова інфраструктура.
Локалізація росіянами виробництва реактивних двигунів і накопичення балістичного арсеналу вимагають від України негайного переходу до стратегії превентивного знищення — ураження дронопортів, аеродромів та підприємств-суміжників ВПК РФ, а також симетричної відповіді щодо стратегічних об’єктів окупантів (включаючи Керченський міст).
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
