Війна

Росія використовує ШІ для масштабування воєнної пропаганди: на стримінгах з’явилися сотні пісень

2 жов•NV

Росія використовує штучний інтелект для масштабування воєнної пропаганди. На популярних музичних платформах з’явилися сотні пісень, створених за допомогою ШІ, які прославляють російських військових, дегуманізують українців і виправдовують вторгнення в Україну.

Про це у п’ятницю, 2 жовтня, пишеThe New York Times.

У цих композиціях лінію фронту автори описують як пекло, водночас представляючи вторгнення Росії в Україну у 2022 році як нібито необхідний захист.

Однією з найпопулярніших є пісня Мощь артиллерии — динамічний рок-гімн російською мовою, присвячений артилерійським системам Краснополь, Гвоздика та іншим. Пісня, опублікована на YouTube разом із відеомонтажем, за два роки набрала понад два мільйони переглядів.

За даними дослідження української некомерційної організації Terrecon, ці композиції мільйони разів прослуховували на провідних світових стримінгових платформах, зокрема Spotify, Apple, YouTube і Deezer. Таким чином, технології, які змінили характер сучасної війни, використовують і для масштабування воєнної пропаганди.

Читайте також:

«Змушуватимуть казати, що вони щасливі». РФ готує постановочні відео з жителями окупованих Олешків, щоб приховати гуманітарну катастрофу — Сибіга

«Вони знайшли нові способи створювати дешевші дрони й використовувати їх у масових масштабах. Те саме відбувається з музикою — за допомогою ШІ можна створювати масову пропаганду», — сказала засновниця Terrecon Дар’я Вербицька, говорячи про росіян.

Загалом Terrecon каталогізував 981 пісню, створену за допомогою ШІ, із проросійською воєнною пропагандою. Серед композицій, дату виходу яких вдалося встановити, переважна більшість з’явилася після 2024 року — саме тоді на ринку з’явилися такі генератори музики, як Sudo та Udio.

Багато композицій перегукуються з настроями старих радянських військових пісень, переосмислених у сучасних музичних жанрах.

Зростанню кількості таких пісень також частково сприяють відмінності у правилах модерації музичних генераторів і популярних стримінгових сервісів, які намагаються впоратися з дедалі ширшим використанням ШІ в музиці. Лише деякі платформи, зокрема Deezer і YouTube, вимагають маркувати контент, створений за допомогою ШІ.

Основні стримінгові платформи мають правила, що забороняють мову ворожнечі та насильницький контент, однак лише деякі прямо обмежують пропаганду.

Крім того, платформи не завжди розпізнають ідіоматичні вислови або образи іноземними мовами.

Навіть коли платформи блокують конкретні слова та фрази як шкідливі, вони не обов’язково обмежують мілітаристські теми, характерні для багатьох таких пісень, зазначили дослідники Terrecon.

Дослідники протестували кілька генераторів музики на основі ШІ, вводячи російською та англійською мовами запити на створення проросійської пропаганди, зокрема з дегуманізацією та закликами до насильства. Попри відмову в частині випадків, їм вдалося створити подібні композиції та завантажити їх на YouTube Music і SoundCloud.

Читайте також:

«Ви злісні пропагандисти». Лумер закликала адміністрацію Трампа проконтролювати дотримання санкцій проти російського телеканалу RT У Terrecon зазначили, що системи модерації переважно реагували на окремі заборонені слова, а не на загальний зміст запитів.

Ніна Хрущова, професорка міжнародних відносин у New School у Нью-Йорку, яка тривалий час досліджує російську пропаганду, зазначила, що ці пісні відображають дедалі більшу мілітаризацію російської політики та культури після вторгнення Росії в Україну.

Вони також звертаються до радянської традиції просування патріотизму за допомогою музики, особливо під час та після Другої світової війни.

Хрущова зазначила, що ті пісні, багато з яких досі знайомі більшості росіян, могли використовуватися радянською владою як пропаганда, але водночас відображали реальний досвід військових, які воювали у війні, що сприймалася як екзистенційна і зачепила практично кожного в країні. Натомість створені ШІ композиції, за її словами, є «копією, нашарованою на копію, яка сама є копією».

«Їх легко споживати — вам не потрібно нічого відчувати. Це свого роду диванний патріотизм», — додала вона.

фронт, Краснопіль, apple, Культура

Читайте ще