73-ій морський Центр спеціального призначення залучає багатьох добровольців до виконання військових завдань під водою
На півдні України бойові водолази 73-го морського Центру спеціального призначення готуються до занурення. Вони завантажують обладнання з багажника машини, спускають на воду чорний гумовий човен та збирають підвісний мотор. Про це йдеться у спецрепортажі німецького видання TagesSchau переказ якого пропонує Foreign Ukraine
Один із них – 20-річний Лексус, який приєднався до підрозділу два роки тому. За його словами, вода приваблювала його, так само як і завдання подолання стихій. Але бойова водолазна справа – це лише частина його роботи.
«Наш підрозділ діє у повітрі, на землі та у воді», — каже він.
Сьогодні група відпрацьовує підхід із води. Людей планується висадити приблизно за два кілометри від ворожого берега. Їм доводиться за допомогою навігаційних пристроїв дістатися заданої точки, перевірити ділянку узбережжя і потім скласти звіт. Тільки після цього мають висадитись додаткові сили.
Перш ніж потрапити до човна, солдати перевіряють своє спорядження.
Ви занурюєтеся з ребризерами, де переробляється повітря, що видихається. На відміну від звичайних пристроїв стисненого повітря, на поверхню не піднімаються характерні бульбашки повітря.
Крім водолазного пристрою вони оснащені також озброєнням і навігаційними приладами, а також можуть носити вибухівку під час операцій. Насамперед їм доведеться долати великі відстані і зберігати здатність діяти навіть в умовах стресу.
Меля служить в українській армії з 2015 року. Він займається плаванням вже багато років і почувається особливо комфортно під водою. Але ентузіазм має й іншу сторону.
«Вода не прощає помилок. Бойові дії набагато складніше планувати, підготовка займає більше часу і вони суттєво небезпечніші. Тому що у воді нема куди втікати», – стверджує Меля.
Одна з найгучніших операцій за участю членів 73-го Центру привела їх на острів Зміїний у Чорному морі влітку 2022 року. Російські війська окупували стратегічно важливий острів на початку масштабного вторгнення. Після кількох місяців українських атак на дислоковані там сили та їхні запаси вони відійшли. За кілька днів до острова під водою підійшли бойові водолази 73-го Центру.
Вони досліджували узбережжя, шукали міни та готувалися до висадки додаткових українських сил. Потім спецназ висадився на острові та повернув його під контроль України.
З того часу умови проведення таких операцій суттєво змінилися. Розвідувальні та ударні дрони дозволяють обом сторонам уважніше стежити за територією та атакувати на відстані. Це ускладнює навіть операції, які спочатку проводяться потай під водою.
Зокрема, момент виходу водолазів із води став більш ризикованим через велику кількість дронів супротивника. Операцію, яку раніше можна було підготувати за кілька днів, тепер доведеться планувати за місяць чи довше. У той же час, технології змінюють і можливості: дайвери мають нові підводні апарати, навігаційні системи та підводні комп’ютери.
Сьогодні, наприклад, корабель можна атакувати на відстані за допомогою морського дрону. Інші завдання поки що доводиться виконувати спецпризначенцям. Вийти на берег, зачистити берег, провести розвідку і створити плацдарм для наступних сил – морські дрони поки на це не здатні. Такий поділ праці проявляється і у навчанні.
Підводні апарати можуть перевозити людей на великі відстані, а навігаційні системи допомагають їм залишатися на правильному курсі навіть за умов відсутності видимості. Однак, досягнувши місця призначення, солдатам доведеться досліджувати, ухвалювати рішення та діяти самостійно.
