Російський удар 4 жовтня зруйнував фармацевтичний завод "КУСУМ" у Сумах, унаслідок атаки загинув працівник підприємства, однак компанія заявила, що продовжить роботу та планує перебудувати виробництво й поставки, зокрема завдяки потужностям в Індії. У МОЗ водночас наголошують, що системного дефіциту ліків в Україні наразі немає, перебої з окремими препаратами можливі через удари по складах і логістиці, а ситуацію з "Еутироксом" та "L-Тироксином" після додаткових поставок уже стабілізували.
Про наслідки атаки повідомила сама фармацевтична компанія. За її даними, вранці російський удар зруйнував виробничий майданчик "КУСУМ" у Сумах. Внаслідок атаки загинув співробітник компанії Євген Мірошниченко який працював в інженерному відділі підприємства з 2009 року.
"Зруйновано підприємство, яке виробляло життєво необхідні для українців лікарські засоби. Одне з наших ключових завдань зараз – зробити все можливе, щоб українські пацієнти й надалі мали безперебійний доступ до необхідних ліків", – заявили у "КУСУМ".
Наразі компанія продовжує оцінювати масштаби руйнувань. При цьому виробник наголосив,
що не припиняє роботу а одним із головних завдань назвав забезпечення українського ринку необхідними препаратами.
Виробництво планують перебудуватиЗнищення підприємства в Сумах не означає повної зупинки виробничих можливостей компанії. Крім українського заводу, КУСУМ має потужності в Індії – в Індорі та Бхіваді. Саме вони можуть бути використані для перебудови виробничих процесів і забезпечення поставок препаратів до України.
"Це дозволить нам, за відсутності штучних регуляторних перешкод, перебудовувати процеси та працювати над забезпеченням безперервних поставок лікарських засобів в Україну", – пояснили у компанії. Для КУСУМ це вже не перша велика втрата інфраструктури через війну. Раніше було знищено склад компанії, однак після цього виробник продовжив роботу.
Водночас, у Міністерстві охорони здодоров'я наголошують, що доступність конкретних препаратів наразі може відрізнятися залежно від регіону. Зокрема, через російські обстріли ризики для логістики та складів зберігаються.
Чому в аптеках могли зникати окремі препаратиУ МОЗ назвали одразу декілька факторів,
які протягом останніх місяців впливали на забезпечення аптек. Один із ключових – пошкодження та руйнування складської інфраструктури. Російські атаки створюють ризики не лише безпосередньо для місць зберігання препаратів, а й для всієї логістичної системи.
Навіть якщо конкретний препарат є у достатній кількості на українському ринку, проблеми з маршрутом доставки або роботою складу можуть призвести до того, що в окремому місті чи області він тимчасово зникне з частини аптек. Другий фактор – порушення логістики. Дистриб'юторам доводиться змінювати звичні маршрути та перенаправляти товарні потоки, якщо певний склад або логістичний напрямок стає недоступним чи небезпечним.
Також на ситуацію впливає нерівномірне надходження деяких імпортних препаратів та різке збільшення попиту на конкретні ліки. Тому локальна відсутність препарату в кількох аптеках ще не свідчить про його загальнонаціональний дефіцит.
Виникли проблеми з "Еутироксом" та "L-Тироксином"Окремо у МОЗ звернули увагу на ситуацію з препаратами, що містять левотироксин натрію. У серпні-вересні фіксувалися тимчасові перебої з їхньою доступністю.
Зокрема, йдеться про "Еутирокс" та "L-Тироксин".
Такі препарати використовуються для замісної терапії при порушеннях роботи щитоподібної залози, тому для людей, які приймають їх постійно, стабільність постачання має особливе значення. У МОЗ повідомили, що наразі ситуація стабілізувалася. На ринок надійшли додаткові партії препаратів, що дозволило поповнити їхні запаси.
Водночас самостійно змінювати препарат, дозування або припиняти призначене лікування через відсутність звичного торгового найменування не варто. Питання можливої заміни конкретного препарату доцільно узгоджувати з лікарем.
Системного дефіциту ліків в Україні немаєПопри окремі перебої, у Міністерстві охорони здоров'я не зафіксували ознак системного дефіциту лікарських засобів по всій Україні. Стійкість ринку, пояснюють у відомстві, забезпечує те, що ліки надходять різними каналами, а на ньому одночасно працюють українські та іноземні виробники, дистриб'ютори й аптечні мережі.
"Стійкість системи забезпечення лікарськими засобами значною мірою забезпечується наявністю декількох каналів постачання, діяльністю українських та міжнародних виробників,
дистриб'юторів і аптечних мереж, а також можливістю оперативного перенаправлення товарних потоків у разі виникнення відповідних ризиків", – пояснили в МОЗ.
У разі проблеми на одному напрямку постачальники можуть перебудовувати маршрути та використовувати інші склади. Саме така модель має не допустити переростання локальної проблеми в масштабний дефіцит.
Після ударів по складах логістику перебудовуютьПошкодження складських об'єктів не зупинило постачання ліків на український ринок. Дистриб'ютори продовжують доставляти препарати, одночасно перебудовуючи логістичні ланцюги.
Одним із напрямів роботи стало розосередження запасів. Чим менше система залежить від одного великого складу або маршруту, тим нижчий ризик, що пошкодження одного об'єкта призведе до проблем одразу у великій кількості аптек. Також опрацьовуються альтернативні маршрути доставки.
За ситуацією стежать Міністерство охорони здоров'я та Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Зокрема, відстежуються наявні запаси та можливості оперативного поповнення препаратів у разі виникнення дефіциту в окремому регіоні.
Окремо розглядається диверсифікація місць зберігання.
Фактично йдеться про необхідність зробити систему менш залежною від окремих великих логістичних об'єктів, пошкодження яких може вплинути на значну частину поставок. Проте повністю виключити тимчасові перебої у МОЗ не можуть.
"У зв'язку з продовженням обстрілів та ризиками пошкодження логістичної й складської інфраструктури ситуація із забезпеченням лікарськими засобами може змінюватися залежно від регіону та виду лікарського засобу", – попередили у міністерстві. Тобто ситуація, коли певного препарату тимчасово немає в конкретному місті чи аптечній мережі, може повторюватися. Однак це не означає, що відповідні ліки повністю зникли з українського ринку.
Чи варто українцям запасатися лікамиНа тлі повідомлень про проблеми з окремими препаратами масово скуповувати медикаменти "про запас" не варто. Різке збільшення попиту саме по собі здатне створити локальний дефіцит навіть тоді, коли загальних запасів препарату достатньо.
Насамперед це стосується ліків, які люди приймають постійно. Раціональніше завчасно контролювати власний запас та не чекати останньої таблетки перед купівлею наступної упаковки.
Якщо необхідного торгового найменування немає, можна перевірити його наявність в інших аптечних мережах. Щодо переходу на препарат іншого виробника або зміни схеми лікування необхідно проконсультуватися з лікарем чи фармацевтом – особливо якщо йдеться про рецептурні препарати або постійну терапію.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в АТБ виникли перебої з поставками окремих товарів, у магазинах скоротився вибір шампунів, дезодорантів, дитячих підгузків та іншої побутової продукції, а гречку, за словами працівника мережі, не завозили близько півтора тижня. Проблеми відбуваються на тлі російських ударів по логістичній інфраструктурі.
