Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що під час російської атаки на Київ постраждали Південний міст і столичний метрополітен. Про це він заявив 27 жовтня, додавши, що від ранку перебуває на зв’язку з міською адміністрацією столиці.
Корецький зазначив, що доручив Міністерству інфраструктури прискорити роботи для якнайшвидшого відновлення мосту. За його словами, уряд забезпечує необхідне сприяння у проведенні відновлювальних робіт. Він наголосив, що мешканцям Києва потрібен безперешкодний рух між берегами Дніпра, а інші мости наразі працюють із підвищеним навантаженням.
Голова уряду також повідомив про обмеження роботи зеленої лінії метро: потяги курсують лише від станції «Сирець» до «Видубичі», а ділянка до станції «Червоний хутір» тимчасово не обслуговується, станції працюють як укриття. Для зменшення навантаження на червону лінію міська влада організувала тимчасовий автобусний маршрут і збільшила кількість автобусів, які їдуть через Дарницький міст.
Сергій Корецький анонсував запуск додаткових рейсів Kyiv City Express у години пік, починаючи з вечора сьогоднішнього дня.
Він закликав місцеву владу стежити за пасажиропотоком і, у разі потреби, додавати дублюючий наземний транспорт до працюючих станцій метро та міської електрички.
«Люди мають нормально дістатися на роботу й додому, поки міст відновлюють», — зазначив Корецький.
Раніше місцева влада повідомила, що внаслідок російської атаки ввечері 26 жовтня та вночі проти 27 жовтня в Києві загинула одна людина, ще 15 отримали поранення. Серед пошкоджених об’єктів — будівля університету та Південний міст.
Рух Південним мостом уже тимчасово зупиняли 22 жовтня після попереднього обстрілу.
Російські війська регулярно атакують українські міста й об’єкти цивільної інфраструктури різними видами озброєння, зокрема ударними безпілотниками, ракетами, керованими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню. Керівництво росії заперечує цілеспрямовані удари по цивільних об’єктах, однак українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі дії як воєнні злочини і наголошують на їх свідомому характері.
Обстріли критичної інфраструктури й закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги, розглядаються як ознаки геноцидних дій. Президент росії та представники влади неодноразово публічно заявляли, що українців як окремого народу нібито «не існує» і що Україна не повинна існувати у майбутньому, а подібні заклики і цілеспрямовані обстріли мають відповідну юридичну кваліфікацію.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує її учасників, а їх нині 149, запобігати й карати акти геноциду як під час війни, так і в мирний час. Документ визначає геноцид як дії, спрямовані на часткове або повне знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
