У ніч на сьогодні російські війська завдали удару по медичному закладу в Немишлянському районі Харкова, внаслідок чого постраждали десятки людей. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов, зазначивши, що Харків зазнав атаки балістичними ракетами та авіаційними керованими бомбами (КАБ).
За словами Терехова, спочатку повідомлялося про 46 поранених. Однак, як уточнив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, кількість постраждалих зросла до 62 осіб. Удар прийшовся у перехід між корпусами одного з медичних закладів. Пошкоджено будівлю одного з медичних відділень, скління вікон у чотирьох багатоповерхових житлових будинках та десять легкових автомобілів.
Синєгубов додав, що 226 пацієнтів цього медзакладу евакуюють до інших лікарень.
«Удар був у перехід між корпусами одного з медичних закладів – пошкоджені будівля одного з медвідділень, скління вікон 4 багатоповерхових житлових будинків, 10 легкових автомобілів», – повідомив Олег Синєгубов.
Російські військові регулярно здійснюють атаки на українські міста та цивільну інфраструктуру різними видами озброєння,
зокрема ударними безпілотниками, ракетами, КАБами та реактивними системами залпового вогню.
Керівництво росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, внаслідок чого гинуть мирні жителі та руйнуються лікарні, школи, дитячі садки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації та підкреслюють, що такі обстріли мають цілеспрямований характер. Обстріли систем життєзабезпечення населення та медичних закладів, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку й медичної допомоги, фахівці вважають ознакою геноцидних дій.
Оголошення намірів щодо знищення українців, публічні заклики до цього, цілеспрямовані обстріли об’єктів життєзабезпечення, переслідування і знищення людей з проукраїнською позицією, винищення інтелігенції, депортація дітей, вилучення українських книг та пограбування музеїв – низка цих дій, на думку правників і дослідників, підпадає під визначення геноциду.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці цієї конвенції, а їх наразі 149, зобов’язані запобігати актам геноциду й карати за них як у воєнний, так і в мирний час. Документ визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу.
