Про досвід мобілізації він написав на своїй Facebook-сторінці.
Жана Запорожця зупинили на блокпосту для перевірки військово-облікових документів і після цього направили до ТЦК.
За його словами, вже у ТЦК постійно приходили рекрутери військових частин та пропонували приєднатися до їхніх підрозділів.
«Одразу хочу зазначити: особисто до мене ніхто не застосовував фізичної сили, не бив і не погрожував. Годували, виводили покурити, навіть давали телефон на 10 хвилин, щоб вирішити якісь невідкладні питання», — написав він.
Зранку його разом з іншими мобілізованими перевезли до одного з розподільчих центрів.
«І ось тут почалося те, що мене певною мірою здивувало. Практично одразу з нами почали працювати психологи та представники різних служб. Того ж дня видали повний комплект екіпірування: від шкарпеток і термобілизни до каски та бронежилета», — згадує Запорожець.
Увечері мобілізованих розмістили в підвальному приміщенні, яке повністю облаштоване для проживання: двоярусні ліжка, їдальня з великим телевізором, санвузли, душові кабіни, пральні машини.
«І що мене особливо здивувало — сушильні машини!
Є навіть невеличкий спортивний зал. Щоправда, за весь час до мого приходу ним ніхто особливо не користувався. Довелося показати приклад. Відгукнулися аж двоє людей. Але, як то кажуть, початок покладено», — розповідає Запорожець.
Він наголошує, всупереч багатьом страшилкам, військовослужбовці перебувають разом цілком мирно. Ніхто нікого не принижує, не лупцює і не влаштовує показових розправ.
Крім того, у роті постійно чергують два лікарі. При будь-якому зверненні реагують: тиск, температура, скарги на самопочуття та інші проблеми зі здоров’ям. Ці ж лікарі супроводжують людей на повторні ВЛК за потреби.
Жан Запорожець також дав кілька порад тим, хто ще не проходив ВЛК:
Пройти медичне обстеження самостійно, за місцем проживання, не чекаючи повістки.
Зібрати усі медичні документи, виписки, результати МРТ, КТ, ЕНМГ та інших обстежень, які стосуються ваших захворювань
Зробити ксерокопії всіх документів і постійно мати їх при собі.
«Я не збираюся робити висновки про всю систему за один місяць власного досвіду. Є нормальні люди, є ті, хто сумлінно виконує свою роботу, є людське ставлення. Але є й проблеми, які не можна замовчувати. Я розповідаю це не для того, щоб когось налякати чи заспокоїти. Просто іноді краще знати, як усе відбувається насправді, ніж формувати свою думку виключно з чужих історій та новин», — підсумував він.
