2026 рік позначився істотним посиленням українських ракетно-дронових атак углиб території РФ. Найбільшу увагу традиційно привертали й привертають удари по російській нафтопереробній й нафтотранспортній галузі.
Резонанс викликали й кадри з ураженими об'єктами таких російських компаній як марктплейси Wildberries або Ozon. Істотної шкоди російській економіці заподіювали й українські удари по низці російських дата-центрів.
До переліку уражених з початку року цілей на території РФ віднедавна додалися й підприємства, причетні до виробництва компонентів і складників балістичних ракет.
"Удар по хімічній базі російського ракетобудування"Приміром, починаючи з березня цього року підприємства російської хімічної промисловості нерідко згадувалися у зведеннях Генштабу ЗСУ у переліку уражених цілей. Найчастіше в Києві звітували про атаки на заводи, що спеціалізуються на виробництві полімерів, зокрема синтетичного каучуку або виробників азотних добрив чи азотовмісних сполук. Особливо активно такі підприємства ставали ціллю українських повітряних атак з літа цього року, а вересень і жовтень позначилися значно систематичнішими атаками на російський хімпром,
на що вказували офіційні повідомлення Генштабу ЗСУ та компанії Fire Point.
Згадка про ці підприємства РФ як легітимні цілі для ураження українськими силами - не випадковість. Річ у тім, що ракетний двигун - ледь не найважливіший і зазвичай найдорожчий компонент будь-якої ракети, фактично - її "серце". Саме виробництво двигунів вважається "вузьким місцем" ракетної програми будь-якої країни, і Росія тут не виняток. А для двигунів тих ракет, якими РФ постійно тероризує Україну, потрібне тверде ракетне паливо - без нього жодна російська балістична ракета типу "Іскандер", С-400 або "Орєшнік" не полетить.
З низки відкритих джерел відомо, що, приміром, в російських "іскандерах" застосовується тверде ракетне паливо типу "Опал", що майже на половину складається з перхлорату амонію. Іншими важливими компонентами цього ракетного палива є алюмінієвий порошок, а також полімер полібутадієн-акрилонітрил (PBAN), що, як пояснювали в українській компанії Fire Point "зв'язує компоненти ракетного палива в єдиний міцний заряд і водночас слугує додатковим пальним".
"Замінити такий компонент непросто - для цього потрібні нові рецептури та випробування.
Саме на твердому паливі працюють двигуни російських балістичних ракет "Іскандер-М". (...) Удари по каучуковій промисловості - це удар по хімічній базі російського ракетобудування", - вказували в Telegram-каналі фахівці компанії Fire Point, яка вже тривалий час працює над створенням українською балістики.
Були також ураження підприємств, причетних до виробництва самих твердопаливних ракетних двигунів. Приміром, у межах "антибалістичних заходів" України цьогоріч під удар українських дронів та ракет щонайменше тричі потрапляв "Комбінат "Каменський" у Ростовській області. Атаки по ньому фіксували 24 і 16 серпня, а востаннє - 31 жовтня. За даними Головного управління розвідки міноборони (ГУР МО) України, цей комбінат теж причетний до випуску твердопаливних зарядів для ракетних двигунів 9Х820, тобто для "Іскандер-М".
Та ось 9 листопада Генштаб ЗСУ повідомив про атаку й пошкодження розташованого поблизу Санкт-Петербурга "Заводу імені Морозова". Як вказували у ГШ ЗСУ, пошкоджень зазнали три цехи цього заводу, що виготовляє тверде паливо, точніше твердопаливні заряди,
для ракет "Іскандер-М" і є важливою ланкою у виробництві російської балістики.
Утім, українські сили повідомляли про атаки й на потужності з виробництва самих російських балістичних ракет. Приміром, 21 лютого у Києві відзвітували про удар крилатими ракетами FP-5 "Фламінго" по "Воткинському заводу" в Удмуртії, що виробляє балістичні ракети різних типів, зокрема для комплексів "Іскандер-М" і "Кинджал", якими російські сили регулярно б'ють по Україні з 2022 року. На додачу Сили оборони України звітували про удари й по виробниках електроніки та інших критично важливих систем, розташованих у кількох російських містах.
Німецький експерт вказує на важливість руйнування ракетної "кузні" КремляУкраїнські військові оглядачі й аналітики не раз наголошували на важливості систематичних ударів по російських підприємствах, дотичних до виробництва російської балістики. Аналогічної думки дотримується й провідний німецький фахівець у галузі ракетної техніки - експерт SIPRI Маркус Шиллер (Markus Schiller). За його словами, в ударах українських сил по різноманітних ланках виробництва російської балістики простежуються "добре продуманий розрахунок".
"Балістичні ракети - це складні в технічному плані вироби, а їхнє виробництво є трудомістким, тож вони й коштують дорого. У випадку України удари по виробничих об'єктах - ефективний підхід організації самооборони та продовження ідеї розширення протиракетної оборони", - пояснив Шиллер у коментарі для DW. "Річ у тім, що оборона - образно кажучи - полягає саме в тому, щоб збити стрілу. Однак значно дієвішим є знешкодження самого лучника. А ще краще - знищення кузні, де виготовляють стріли. І саме це зараз і намагаються зробити (Сили оборони України. - Ред", - пояснив він.
"Звісно, повністю зупинити виробництво (балістичних ракет у РФ. - Ред складно, і російська сторона також намагатиметься всіма силами цьому протидіяти, але навіть уповільнення виробництва вже було б досягненням. Для цього і проводять атаки на весь ланцюг постачання", - додав Шиллер.
Чи зможе Китай замінити російських постачальників?Виходить, що росіянам, щоб не допустити зменшення обсягів виробництва своєї балістики, яке згідно з останніми оцінками ГУР міноборони України, становить до 110 балістичних ракет різних типів щомісяця,
доведеться шукати заміну своїм ураженим постачальникам? І тоді теоретично "прогалину" міг би заповнити Китай.
Тут ракетний експерт Маркус Шиллер, хоч і визнає чисто технічну спроможність китайських підприємств надати такі компоненти для російського ВПК, однак скептично оцінює ймовірність саме такого розвитку подій. "Це було б дуже очевидною підтримкою російської сторони, і, на мою думку, наразі (в Пекіні. - Ред утримуються від цього. Однак може статися, і в певній мірі це вже відбувається роками, що компоненти до Росії надходитимуть з чорного ринку (...). Адже вже були повідомлення, що в російських засобах ураження було виявлено чимало електронних компонентів китайського виробництва", - аналізує Шиллер.
Чи зарадить Росії північнокорейська балістика?Іншим шляхом збереження інтенсивності російських балістичних ударів по Україні, попри можливе сповільнення виробництва власне російської балістики, могло б стати збільшення обсягів постачання балістики з Північної Кореї. Насамперед ідеться про ракетну родину КНДР типу "Хвасон-11", окремі модифікації якої, краще відомі широкому загалу під західною назвою KN-23/24,
регулярно застосовують проти України з кінця 2023 року. Ці ракети візуально схожі на російський "Іскандер", однак мають принципові відмінності з російським аналогом.
Читайте також: Аналітики: KN-30 - посилення північнокорейської балістичної загрози для України
Але й тут Маркус Шиллер висловлює сумнів, що Пхеньян зможе своїми ракетами повноцінно замінити російські. "Те, що зараз знову застосовують KN-23 проти України, на мою думку, свідчить про те, що тут простежується прагнення заповнити брак російських засобів ураження", - розміркує експерт.
Утім, він не виключає, що за цим можуть стояти й інші мотиви, скажімо прагнення російського командування підвищити руйнівну дію самих ударів по Україні завдяки фактору масовості, коли KN-23 "застосовують як додаткову систему озброєння". "Однак технічні характеристики KN-23 не дотягують до рівня "Іскандера" - це стосується як палива, так і системи наведення, аж до самого корпусу ракети. У цьому аспекті північнокорейська сторона навряд чи зможе допомогти Росії", - виснував експерт.
