Слов’янськ перебуває під постійними обстрілами російських дронів, ракет і керованих бомб. Це місто входить до українського «пояса фортець» на Донеччині, і саме його Москва вимагає залишити.
Небезпеку відчуваєш одразу. «Якщо я скажу бігти, ти біжиш», попередила Тетяна. Разом із колегою Яшею вона супроводжувала журналістів у місто. Того дня було хмарно й дощило. Військові супровідники назвали таку погоду «хорошою», бо для дронів вона погана. Проте загроза залишалася. Яша не зводив очей з неба. 21-річна Тетяна шукала в телефоні свіжі розвіддані про повітряні загрози. Вони служать у дронному підрозділі, який називає себе Peaky Blinders.
Слов’янськ — одне з чотирьох міст «пояса фортець». Це система посилених оборонних ліній у підконтрольній Україні частині Донеччини. Росія хоче, щоб Київ віддав ці міста. Вони стали центральним питанням переговорів у Абу-Дабі між Україною, Росією та США. Вони відновилися після дев’ятимісячної перерви. Українці бояться, що поступка полегшить Росії просування на захід, зокрема до Києва.
У місті автівки залишили під деревами. Далі пішли пішки. За словами Тетяни, так безпечніше, ніж їхати машиною. Яша ніс рушницю. Це крайній засіб, щоб збити російський дрон. Вулиці всіяні покинутими автівками. Їх нещодавно знищили російські FPV-дрони. Протидронові сітки над дорогами не гарантують безпеки.
Тетяна показала відео на телефоні, зняте кілька днів тому. На ньому чути, як над нею дзижчить кілька дронів. Потім лунає стрілянина зі стрілецької зброї, коли українські військові намагаються їх збити. Тетяна визнала, що буває страшно. Вона пояснила, що відчула обов’язок допомагати країні й відмовилася від мрії стати оперною співачкою.
Аріна Щукіна, студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
