Війська РФ зайшли у село Лоцкине, що на Миколаївщині, десятого березня. Протягом тижня окупації військові намагалися встановлювати свої порядки в населеному пункті, зокрема перевіряли будинки місцевих на наявність зброї.
Про час окупації населеного пункту в інтерв'ю кореспондентам Суспільного розповіла староста села Світлана Федурко.
Староста говорить, через село почався рух колон зі Снігурівки та Новоолександрівки: пройшли понад 6 000 одиниць військової техніки.
"Техніка була різна, були такі, що ми таких ніколи й не бачили, автомобілі. Потім, що нас бентежило і добивало, і вдень, і вночі, дивувало, що останніми йшли інженерні війська. Їх було дуже багато. Це були й крани, це були й понтони, це були машини, які для мирного життя", — розповідає Світлана Федурко.
Вісім місцевих мисливців вирішили організувати в селі тероборону та патрулювали вулиці. Зі слів старости, шостого березня вони помітили трьох піших в околицях Лоцкиного.
"Автоматів не бачили, але коли почало сутініти, під’їхали ще інші хлопці, поки зібралися, почали обходити, доходити. В нас був такий хлопець-герой,
не хлопець – чоловік вже, 30 років, який завжди був попереду всіх, бойовий такий, Вася Дригула. Отримав поранення не сумісні з життям і помер у нас тут в лікарні. Виявилося, що це були їхні диверсанти. Це була перша втрата, яка була в моєму селі. Шкода. Залишилося двоє маленьких діток", — каже Світлана Федурко.
Світлана Федурко розповідає в село зайшли ДНРівці, оселилася в будинку на околицях та почали проводити обшуки в помешканнях місцевих жителів.
"Вони почали з крайньої вулиці робити обшуки – шукали зброю, шукали воїнів АТО, але люди говорять, що вони прийшли вже з готовими прізвищами. І шукали хлопців не по прізвищах, паспортним даним, а шукали по прізвиську, яке давали в селі", — говорить жінка.
Невдовзі військові прийшли до будинку самої старости, зайшли зі словами: "Ми нова влада, ми прийшли наводити у вас порядки".
"Кажу: ви побачили в нас безлад у селі? "Ну, буде краще. Попередьте своїх людей, що мародерства не буде. Якщо є у вас якісь проблеми – звертайтеся, будемо вирішувати". Чому вони зайшли, не тільки тому що я староста, а тому, що в мене працював генератор,
в нас не було світла. Спитали: "Чому працює, у вас є малі діти?". Кажу, що ні, немає. У мене є морозильна камера, залишилися деякі продукти, з дому надаю гуманітарну допомогу малозабезпеченим і багатодітним. "У вас таких багато?", кажу, так, понад 37 багатодітних. "Ми будемо теж надавати гуманітарну допомогу, кажіть нехай до нас приходять, в нас деякі продукти, печиво", — розповідає Світлана Федурко.
З того дня військові почали ходити до Світлани Федурко вранці й ввечері. Зранку вони давали завдання, а ввечері перевірили його виконання.
"Наряди були різні. У нас на території села немає своїх свердловин. Качають нам воду з сусіднього села, це дев'ять кілометрів. Коли немає електрики – немає води в селі. Перше завдання, яке він мені поставив – треба дати людям воду. Кажу, в мене немає генератора, в мене немає ні бензину, ні світла. "Ти повинна сьогодні розв'язувати це питання", — каже Світлана Федурко.
Зі слів старости, в обід 15 березня в населений пункт зайшли російські війська та одразу попрямували до будівлі сільської ради.
"Перше питання було, чи є ключі від усіх кімнат.
Кажу, ні, тут три організації. ВТС – у нас ключів не було, ми не відкривали, але там пусте приміщення, його вояки подивилися через вікна. Пошту не відкривали, там навісний замок, якби хотіли, то зірвали б. Я сказала, що там немає нічого, тільки пусті полиці. І відкрила ці свої кабінети. Перевіряли шухлядки, жоден папірець, нічого з цього їх не цікавило. Каже: "Вам видали зброю". Я кажу, ні, тут працюють чотири жінки мого віку, зброю нам не видавали. Кажу, в мене немає на території села автоматів", — розповідає Світлана Федурко.
Світлана Федурко розповідає, росіяни пропонували "гуманітарну допомогу", яку хотіли роздавати із запасів на складах місцевих жителів.
"Мы вашим людям дали гуманитарку, открыли склады. Там картофель и лук". Кажу, почекайте, так це ж людини, людина працювала цілий рік, це посадковий матеріал. "А вот мне сказали, что он плохой человек и мы решили его наказать". Кажу ні, ви помиляєтеся", — каже Світлана Федурко.
Читайте також: " Катували протягом двох днів. На Миколаївщині загинув чоловік"В одного з жителів села військові РФ знайшли автомат і два магазини.
"Вони сказали, що забрали цього чоловіка і він сказав, що староста в курсі, що зброя в нього є. Кажу, ні, я не знала про це. Кажу, я можу з ним поговорити сама? Вони пообіцяли, що завтра прийдете о 10 і тоді ми вам влаштуємо зустріч. Ніхто мені зранку не згадав про журнали про повістки. Мабуть, вони вже зрозуміли, що їм треба тікати", — говорить староста.
Зі слів жінки, військові втікали дуже швидко. Чоловіка, в якого знайшли автомат відпустили, але староста не знала, що в ДНРівців перебував ще один житель — місцевий в читель
"ДНРівці привезли старого, в якого знайшли від кулемета патрони. Я весь час думала, про кого йде мова, хто це в мене такий. Вони сказали: "Он нацик". Але мене це ні на що не наштовхнуло. У мене тут дійсно багато людей, хто віддав життя за Україну. Кажуть, що Сергія Михайловича допитували й знущалися з нього, вимагаючи саме кулемет", — розповідає Світлана Федурко.
Тетяна Іванівна (дружина загиблого — ред.) розповіла старості, що в неї є підозри, що хтось з місцевих розповів про чоловіка російським військовим.
"Я не слідчий, я цього не знаю, але коли українські військові тільки зайшли, то я бачила, що з тими людьми, які приймали в себе ДНРівців вдома, проводилися бесіди. Знаю, що в них взяли паспорти, але люди ці зараз ще перебувають у селі. Чому так, я не знаю. Я так розумію, що слідство буде проводитися і хотілося б, звичайно, щоб якнайскоріше, тому що це горе, це страшно, це важко", — каже Світлана Федурко.
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
