Advertisement
UKR.NET новини +38 (044) 392-03-02 reklama@ukr.net
UKR.NET

Воєнна кампанія 2023 року та її кримський вимір

Воєнна кампанія 2023 року та її кримський вимір

Війна

Воєнна кампанія 2023 року та її кримський вимір

7 вересня медіа-порталом «Укрінформ» було оприлюднене аналітичну статтю Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного та народного депутату, генерал-лейтенанта Михайла Забродського «Перспективи забезпечення воєнної кампанії 2023 року: український погляд».

У статті вказується, що основою сподівань агресора на подальші військові дії проти України «на Півдні і, певною мірою, на Сході, в територіальному сенсі, є надійна оборона і збереження контролю над тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим». І справді, вказують автори статті, Крим був і залишається основою для ліній комунікацій на південному стратегічному фланзі російської агресії.

Територія півострова дозволяє розміщення значних угруповань військ та запасів матеріальних засобів. Нарешті, в Криму – головна база Чорноморського флоту і мережа аеродромів для нанесення авіаційних ударів практично на всю глибину території України. Окремі аналітики, вказане у статті українських генералів, схиляються до думки, що саме контроль над територією півострова Крим є центром тяжіння для російських сил у цій війні.

Залужний та Забродський зазначають, що «якщо розглядати кампанію 2023 року як переломну, то для розгляду нам необхідно повернутися до визначення центру тяжіння для російської федерації у цій війні», адже, додають автори, «лише ефективний вплив на центр тяжіння противника може призводити до змін у перебігу війни».

За умови, якщо таким центром тяжіння визначати контроль над півостровом Крим, на думку авторів матеріалу логічно припустити планування на 2023 рік операції або серії операцій з оволодіння півостровом. Таке планування має передбачати, перш за все, наявність необхідного комплекту військ, «і мова може вестись точно не про військові частини та з’єднання Збройних Сил України, які вже зараз діють на 2500 км фронту від Херсона до Ковеля», додають Залужний та Забродський.
Питання деокупації Криму, вказують у статті, «прямо залежать від наявних ресурсів та лише від них». За наявності політичної волі, завчасного і продуманого планування, із використанням виробничої бази і запасів провідних країн світу, створення і оснащення належним чином такого роду угруповання у складі Збройних Сил України є абсолютно реальним, зазначають українські генерали.
Оцінюючи наслідки деокупації Криму, автори статті констатують, що «вкрай позитивне політичне та інформаційне значення такого стратегічного успіху переоцінити важко, разом з тим, по-іншому можна оцінювати воєнне значення такої перемоги». Росія втратить в Криму базу для Чорноморського флоту, аеродромну мережу, значну кількість запасів матеріальних засобів і, найімовірніше, значну кількість особового складу і техніки.

Водночас,

вказують автори статті «ніщо не може суттєво завадити болісному але цілком реальному перебазуванню Чорноморського флоту до військово-морської бази Новоросійськ на східному узбережжі Чорного моря і військова присутність агресора в регіоні буде збережена разом із загрозою ракетних ударів. Подібне можна припустити і для використання російською авіацією, наприклад, аеродромів Приморсько-Ахтарськ та Єйськ». Втрата значної кількості запасів матеріальних засобів для агресора матиме лише тимчасовий ефект, а втрати в особовому складі й техніці, щонайменше, в плані чисельності, росіяни з часом можуть поповнити, додають автори матеріалу.

Тому, вказують українські генерали, крім деокупації Криму Україна має вплинути на інший «центр тяжіння», припинивши «безкарність, яку забезпечує фізична віддаленість» шляхом отримання спроможності вражати цілі у стратегічному тилу агресора.

Переконливим прикладом правильності такого підходу в поточному році, констатують Залужний та Забродський, стали успішні зусилля Збройних Сил України з фізичного перенесення бойових дій на тимчасово окуповану територію АР Крим. Йдеться про серію успішних ракетних ударів по кримським авіабазам противника, перш за все – по аеродрому Саки. Тому, констатують українські генерали, завдання Збройних Сил України на 2023 рік – зробити для росіян та в інших окупованих територіях ці відчуття гострішими, природнішими і цілком відчутними, попри значну відстань до цілей.