Кремль використовує наратив про "тривалу війну" як інформаційну операцію, тоді як насправді затягування бойових дій не є невідворотним процесом. Захід і США зокрема мають величезні можливості вплинути на результат та тривалість війни РФ проти України.
Про це йдеться в аналітичній статтіІнституту вивчення війни за авторством Наталі Бугайової, яка є позаштатною аналітикинею ISW та директоркою зі стратегічного аналізу в компанії Vertical Knowledge, що займається аналізом та збором відкритих даних.
Вона наголошує, що війна Росії проти України не може бути вирішена шляхом типових мирних переговорів «Путін вдався до повномасштабного вторгнення, проваливши спроби встановити контроль над Україною в інший спосіб. Кремль бере участь у геноцидній кампанії, спрямованій на викорінення української ідентичності та державності шляхом широкомасштабного механізованого вторгнення», — нагадує Бугайова.
Ця ціль Кремля залишається незмінною, однак нині саме Росія створює умови для затяжного конфлікту, не спромігшись на швидке захоплення України. «Кремль чітко озвучує намір відновити російські сили та підготуватися до нових наступальних дій у кращих умовах для досягнення максималістичних цілей Росії в Україні,
а не зупинятися після провалу початкових планів Кремля та невдач у 2022 році», — наголошує аналітикиня ISW.
Однак, переконує Наталя Бугайова, подібний сценарій тривалої війни не є даністю і не є невідворотним: він надзвичайно сильно залежить від того, чи отримає Росія час і простір для відновлення своїх можливостей і військового потенціалу. Простір в даному випадку — це українська територія, яку Росія може використати як плацдарм для подальшої агресії. Тоді як час — це перепочинок на полі бою внаслідок передчасного припинення бойових дій або сповільнений український контрнаступ через недостатню допомогу Заходу.
«Кремль вторгся в Україну, маючи недостатньо ресурсів, які згодом вичерпав, щоб отримати лише обмежені «здобутки», — підкреслює аналітикиня ISW. Вона відзначає, шо наразі Москва намагається відновити і поповнити ці ресурси, але все вдається до напівзаходів, рівень яких є нижчим від гіпотетичної повної мобілізації (і людських ресурсів, і військово-промислового комплексу).
Саме тому, підкреслює Бугайова, «США та Захід мають величезну здатність вплинути на результат війни в Україні».
Наразі проблема Заходу не в дефіциті можливостей, а в сприйнятті війни та нав’язаного Росією підходу про її нібито невідворотно затяжний характер. Бугайова називає таке сприйняття «ахіллесовою п’ятою Заходу» і одним з його небагатьох вразливих місць, ще досяжних для Кремля.
Щоб пришвидшити завершення війни, західним країнам необхідно усвідомити головні ризики, які сприятимуть російському сценарію затягування бойових дій:
- Неможливо уникнути тривалої війни РФ в Україні, не допомагаючи Україні звільнити її територію. Саме окупована територія, разом з російською живою силою та технікою, є запорукою спроможності РФ вести загарбницьку війну. Росія використовуватиме будь-яку територію в Україні як плацдарм для нападів час поточного вторгнення чи будь-яких подальших зусиль. Саме через те, що Кремлю було дозволено зберегти свої незаконні захоплення в Криму і на Донбасі в 2014 році, війна вже триває так довго. «Якщо нинішня лінія [фронту] збережеться, уявіть, наскільки далі Росія змогла б просунутися в наступні роки після відновлення своїх сил», — пише аналітикиня.
- Дозування та обмеження західної підтримки для ЗСУ лише збільшує ризик тривалої війни. «[Наступальний] імпульс має значення, — наголошує Бугайова. — Переривання імпульсу України забезпечує потрійну перевагу для Росії: шанс для російських військ стабілізувати лінію фронту та відновити її; зменшення внутрішнього тиску на Володимира Путіна; а також шанс для Кремля захопити наратив у міжнародному — і особливо західному — інформаційному просторі», — підкреслює авторка статті. Так вже сталося коли Україна не змогла використати невдачі Росії на полі бою в грудні-січні 2022/2023 під час третьої поспіль контрнаступальної операції, частково через недостатню допомогу Заходу. «Відставання підтримки Заходу від потреб України на полі бою — ось що робить цю війну тривалою та затратною», — вважає аналітик.
- Планування ресурсів лише для одного контрнаступу ЗСУ, а не для сукупності подальших операцій України, також збільшує ризик затягування війни. Бугайова відкидає як хибні висновки деяких аналітиків, на думку яких Захід має використати результат найближчого контрнаступу, щоб посадити Росію за стіл переговорів". «Кремль не виявив інтересу до реальних переговорів, і наступний український контрнаступ навряд чи це змінить», — переконана вона. До того ж, додає вона, Україна не зможе звільнити всю окуповану Росією територію лише за один контрнаступ, тому знадобиться кілька послідовних контрнаступів, щоб виграти війну «США мають підготувати ресурси для забезпечення послідовних зусиль [ЗСУ], деякі з яких будуть більш успішними, аніж інші», — підкреслює аналітикиня.
- Саме тому США та Захід мають переорієнтувати своє оборонне виробництво для забезпечення послідовних контрнаступальних операцій ЗСУ. А ще — допомогти Україні спланувати стабільні і тривалі зусилля з відновлення сил.
що від здобутків чи поразки Росії в Україні значною мірою залежать подальші дії Кремля (зокрема щодо погроз США і країнам НАТО), а також рівень майбутньої могутності Росії в усьому світі. «Росія прагне не лише знищити українську державність, але й контролювати інші держави в регіоні, такі як Білорусь і Молдова, і зрештою об'єднати російські військові досягнення на території колишнього Радянського Союзу. Путін все ще прагне нейтралізувати НАТО та підірвати [вплив] США. Кремль згуртовує російське суспільство на тривалу боротьбу із Заходом», — перераховує такі цілі Москви аналітикиня ISW. До того ж зебережння Росією своїх здобутків в Україні збільшить ризик застосування ядерного шантажу з боку інших держав. Будь-яка мирна угода з Росією, за якою Кремль зберіг би свої «надбання» в Україні, означатиме, що Захід піддався ядерному шантажу РФ. «Це завдало б шкоди, а не допомогло б США в конкуренції з Китаєм, оскільки Китай, безумовно, засвоїв би цей урок», — наголошує Наталя Бугайова.
На її думку, кращою інвестицією для Заходу була б можливість дозволити Україні швидше досягти вирішальної перемоги,
аніж дозволити Росії продовжувати тривалу війну (або через відсутність дій Заходу, або через тиск на Україну та схиляння її до поступок) — війну, «яка, ймовірно, є найкращим шансом Кремля досягти своїх максималістських цілей в Україні».
У цьому контексті Бугайова також розвінчує декілька поширених на Заході міфів, які працюють на закріплення наративу Кремля про тривалу війну. «США зіткнулися з тривалою війною в Україні»: це невірне формулювання, наголошує експертка. Вона нагадує, що вторгнення Росії в Україну не є тривалою війною для Америки, оскільки США не беруть участі у цій війні, а лише підтримують Україну. «США також не ведуть проксі-війну, а Захід і Україна не затягують і не розширюють цю війну — це робить саме Росія», — підкреслює аналітикиня. За її словами, саме вибір України та її народу чинити опір геноцидним зусиллям Росії є тим, віч чого відштовхуються і рішення Заходу, а не навпаки. Україна захщалася б від вторгнення Росії 2022 року навіть за відсутності підтримки з боку своїх партнерів — але ціною більших територій та більших людських життів, наголошує Бугайова. Вона нагадує західній аудиторій, що навіть у 2014 році, коли військовий потенціал України та готовність Заходу протистояти Росії були мінімальними, нашвидкуруч споряджені українські добровольці кинулися на передову, щоб боротися з російською агресією.
«Таким чином, США ризикують зіткнутися з тією ж проблемою і з тими д ризиками ескалації, але за гірших умов, якщо вони не допоможуть Україні звільнити свій народ і територію шляхом серії послідовних контрнаступальних операцій», — резюмує експертка.
