Аналіз архівних зображень із космічних апаратів «Вояджер-1» та «Кассіні» показав темну пляму розміром близько одного кілометра на крижаній поверхні супутника Сатурна Енцелада. Вона з’явилася у 2009 році та поступово зникла до 2012-го. Попри кілька гіпотез щодо її походження, швидке зникнення цієї плями залишається загадкою для науковців. Результати представили на зустрічі Американського геофізичного союзу.
Струмені речовини, що виходять з поверхні Енцелада, на знімку апарата «Кассіні». NASA / JPL / Space Science Institute
Чим Енцелад привернув увагу науковців?Сатурн має 146 супутників, але Енцелад привертає особливу увагу завдяки океану під крижаною поверхнею, який може підтримувати життя. З його поверхні вириваються струмені водяного льоду, що дозволяють досліджувати внутрішні речовини супутника. Саме аналіз цих даних допоміг науковцям виявити незвичайну темну пляму, яка порушила нові питання про геологічну активність Енцелада. Досліджували її американські науковці на чолі з дослідниками з Лабораторії реактивного руху NASA.
Що могло спричинити пляму?Пляма вперше з’явилася у 2009 році,
проте вже на знімках 2012 року вона зникла. Спочатку наукові припустили, що це тінь якогось об’єкта, але додатковий аналіз виключив цю можливість. З’ясувалося, що пляма має червоно-коричневий відтінок і кілька потенційних пояснень її походження.
Зникнення плями на Енцеладі в період між 21 листопада 2009 року та 27 березня 2012 року. D. A. Patthoff et. al
Одним із таких є ударний кратер або падіння астероїда. Як вважають дослідники, темний колір може бути залишком матеріалу від зіткнення або оголеною гірською породою під льодом. Якщо це правда, то дослідження цієї ділянки може відкрити унікальну інформацію про внутрішній склад Енцелада.
Іншим поясненням зникнення плями є те, що вона могла поступово вкриватися льодом зі струменів, які викидає поверхня супутника. Проте моделювання показує, що для цього потрібно понад 100 років, а пляма зникла усього за декілька. Також науковці
