Найбільша планета Сонячної системи виявилася ще більш вражаючою у минулому. Астрономи Костянтин Батигін з Каліфорнійського технологічного інституту та Фред Адамс з Університету Мічигану дійшли висновку, що на ранніх етапах свого формування Юпітер був у 2–2,5 рази більшим за нинішній обсяг.
Про це розповідаєScience Alert.
Виявлення стало можливим завдяки аналізу орбіт двох малих супутників планети — Амальтеї та Фіви. За словами Батигіна, ці дані допомагають нам краще зрозуміти, як не лише Юпітер, а й уся Сонячна система набула своєї архітектури: “Наша кінцева мета — зрозуміти, звідки ми прийшли. І вивчення ранніх фаз формування планет є ключем до цього”.
Реклама
Результати показали, що вже через 3,8 мільйона років після зародження перших твердих тіл у Сонячній системі Юпітер мав удвічі більший обсяг і потужне магнітне поле — у 50 разів сильніше за сучасне. Це поле відігравало важливу роль у тому, як планета захоплювала речовину з навколишнього газового диску.
Моделі, які дослідники побудували на основі орбітального нахилу супутників, свідчать про надшвидке зростання планети в перші мільйони років — до 2,
4 мас сучасного Юпітера за мільйон років. Така динаміка підтверджує теорію, згідно з якою газові гіганти на певному етапі свого формування починають інтенсивно нарощувати газову оболонку завдяки гравітаційному захопленню.
Читайте також
-
Дата публікації 21:44, 20.05.25 Категорія Наука та IT Кількість переглядів 1024 Як виник Всесвіт: вчені починають проєкт у величезних печерах, щоб розгадати загадку Автор публікації
Віра Хмельницька
Відкриття є важливим кроком у розумінні того, як утворюються не лише гігантські планети, а й цілі планетні системи. Ці результати також свідчать про нові методи вивчення еволюції планет — не лише через спостереження за далекими екзопланетами,
а й через ретельне дослідження супутників у нашій Сонячній системі.
Реклама
Коли газово-пиловий диск навколо Юпітера остаточно зник, гігантська планета почала стискатися під впливом власної гравітації. У процесі цього стиснення її об’єм зменшився, а обертання навколо осі пришвидшилося. Цей повільний процес триває й нині — Юпітер усе ще стискається в міру охолодження своїх верхніх шарів і нагрівання ядра, втрачаючи внутрішню енергію.
Читайте також
-
Дата публікації 16:56, 20.05.25 Категорія Наука та IT Кількість переглядів 3036 Науковці наблизилися до "теорії всього": гравітація може бути зовсім іншою Автор публікації
Софія Бригадир
Дослідження, проведене командою вчених, пропонує новий метод аналізу формування Юпітера і розкриває його значення у формуванні всієї Сонячної системи. Вважається, що саме Юпітер стабілізував орбіти інших планет і створив умови для зародження життя на Землі.
“Наші результати — це точка відліку”, — зазначає Батигін. — “Вони дають змогу з більшою впевненістю реконструювати історію Сонячної системи”.
Реклама
Читайте також
- Переворот у космології: ця галактика може довести існування невідомої темної матерії
- Новий вид бактерій: знайдений на орбіті мікроорганізм шокував вчених
- Планети, яких ніколи не було: як вигадки, помилки і страхи формували нашу уяву про космос
