Люди у світі живуть довше, ніж будь-коли раніше. Разом із новими можливостями це приносить і виклики, зокрема вікове погіршення пам’яті, уваги та здатності виконувати повсякденні справи. Науковці багато років намагаються зрозуміти, чому одні люди зберігають ясний розум у старшому віці, а інші — швидше втрачають когнітивні функції. Одним із можливих пояснень є знання кількох мов.
Нове масштабне дослідження свідчить: володіння кількома мовами може допомагати мозку старіти повільніше. Причому користь дає не лише друга мова — що більше мов знає людина, то сильніший ефект.
Дослідники проаналізували дані понад 86 тисяч здорових людей віком від 51 до 90 років із 27 країн Європи. За допомогою методів машинного навчання вони оцінили так званий «передбачений вік» учасників. Його визначали на основі пам’яті, повсякденного функціонування, рівня освіти, рухливості та стану здоров’я, зокрема наявності серцевих захворювань або проблем зі слухом.
Порівняння цього «передбаченого віку» з реальним віком дало показник, який науковці назвали різницею біоповедінкового віку. Якщо людина виглядала «молодшою» за цей комплексний показник,
різниця була негативною; якщо «старшою» — позитивною.
Читайте також:
Безсмертя у файлі. Коли і як ми зможемо оцифрувати людський мозок? Після цього вчені оцінили рівень багатомовності в кожній країні: яка частка населення не знає іноземних мов, а яка володіє однією, двома чи трьома і більше. До країн із високою багатомовністю віднесли, зокрема, Люксембург, Нідерланди, Фінляндію та Мальту. Низький рівень багатомовності зафіксували у Великій Британії, Угорщині та Румунії.
Результати показали: люди, які живуть у країнах, де знання кількох мов є поширеним, рідше демонструють ознаки прискореного старіння. Одномовні учасники частіше виглядали біологічно старшими за свій фактичний вік. Навіть одна додаткова мова помітно зменшувала ризик, а дві чи більше мов посилювали цей ефект.
Найяскравіше ця закономірність проявлялася серед людей у віці 70−80 років і старших. У цій групі багатомовні учасники мали виразнішу «когнітивну стійкість» порівняно з тими, хто користувався лише однією мовою.
Читайте також:
70 тисяч думок на день. Учені показали, як працює людський мозок
Дослідники перевірили, чи не пояснюється цей ефект відмінностями між країнами — рівнем доходів, освіти, якістю повітря, міграцією, гендерною нерівністю або політичною ситуацією. Навіть після врахування десятків таких чинників зв’язок між багатомовністю та повільнішим старінням мозку зберігався.
Хоча дослідження не вивчало напряму роботу мозку, науковці пояснюють результати постійним «тренуванням». Коли людина знає кілька мов, мозок постійно обирає потрібну мову, стримує інші та перемикається між ними. Це навантажує системи уваги й самоконтролю. За попередніми науковими даними, у таких людей може бути більший гіпокамп — ділянка мозку, важлива для формування пам’яті, що зазвичай пов’язують із кращою її збереженістю та стійкістю до вікових змін і нейродегенеративних хвороб.
Автори підсумовують: багатомовність не є «універсальним захистом», але може бути одним із повсякденних чинників, які допомагають мозку довше залишатися гнучким, витривалим і функціонально молодшим.
Читайте також:
Людський мозок працює, як квантовий комп’ютер — ірландські вчені
Правова інформація. Ця стаття містить загальні відомості довідкового характеру і не повинна розглядатися як альтернатива рекомендаціям лікаря. NV не несе відповідальності за будь-який діагноз, поставлений читачем на основі матеріалів сайту. NV також не несе відповідальності за зміст інших інтернет-ресурсів, посилання на які присутні в цій статті. Якщо вас турбує стан вашого здоров’я, зверніться до лікаря.
