Майже всі прогнози щодо затоплення узбереж і майбутніх втрат людського житла можуть бути суттєво занижені — і не через помилки в кліматичних моделях, а через набагато банальнішу причину. Катарін Зеґер і Філіп Міндерхаут з Вагенінгенського університету (Нідерланди) проаналізували 385 рецензованих досліджень і виявили, що 90% із них використовували хибний базовий рівень моря. Результати опубліковані в Nature. Наслідок цього відкриття: затоплення може торкнутися до 132 мільйонів додаткових людей — і значно раніше, ніж вважалося.
ChatGPT Image
Що відомо коротко
90% з 385 досліджених наукових праць не враховували вплив океанських течій, температури, солоності та вітру на реальний рівень моря.
Через це середнє заниження рівня склало від 24 до 27 сантиметрів.
Кількість людей, чиє житло опиниться під водою до 2100 року, може зрости на 68% — ще 132 мільйони осіб.
Найгірша ситуація в Південно-Східній Азії та Океанії, де рівень моря в середньому на 1 метр вищий за розрахунковий, а подекуди — на кілька метрів.
Методологічна сліпа пляма в 80 роках досліджень
Проблема виявилася несподівано прозаїчною. Земля — не ідеальна куля: вона опукла на екваторі, а різні ділянки мантії притягують воду з різною силою. Тому вчені використовують спеціальну математичну поверхню — геоїд, що описує «середній» рівень моря по всій планеті. Але реальний рівень моря у конкретній точці може суттєво відрізнятися від геоїдного: вітри й течії «нагромаджують» воду, тепла вода розширюється, а річкові дельти підсідають через відкачування підземних вод.
Більшість дослідників просто брали незкоректований геоїдний рівень — без урахування всіх цих місцевих факторів.
А навіть ті, хто намагався робити поправки, часто плутали моделі геоїда для суші та для моря, отримуючи некоректний результат. Менше 1% робіт вирахували правильний поточний рівень моря для досліджуваних узбереж. Зеґер охарактеризувала ситуацію так: дослідники прибережних зон зосереджені на суші й просто не знайомі з відповідними морськими наборами даних. Це типова пастка міждисциплінарного розриву — схожа на ту, що описана у контексті наближення переломних точок кліматичної системи, де кожна дисципліна бачить лише частину картини.
Хто постраждає найбільше і чому саме там
Найбільша похибка зафіксована в Південно-Східній Азії та Океанії — регіонах, де течії й вітри хронічно «підіймають» рівень моря вище за геоїдний. Саме ці регіони найбільш уразливі до затоплення і водночас найменш представлені у глобальних кліматичних переговорах. Міндерхаут навів гіркий парадокс: коли представник із таких місць приходить на міжнародну конференцію з проханням про допомогу, а наукова оцінка показує, що загроза настане лише через сторіччя — це підриває весь аргумент. Тоді як насправді загроза вже сьогодні набагато конкретніша.
Ще один фактор — нерівномірне покриття даними.
Гравіметричні виміри, потрібні для точного визначення геоїда, рідші в країнах із низьким доходом: у річкових дельтах Африки та Азії точність геоїда нижча, а отже, й похибки більші. Саме там і живуть найбільш уразливі спільноти. Схожа уразливість прибережних екосистем описана і в контексті мега-цунамі у Гренландії, спричиненого дестабілізацією клімату: зміни відбуваються швидше й у менш очікуваних місцях, ніж прогнозували моделі.
Що залишається вірним і що треба переробити
Важливо розуміти: самі прогнози підйому рівня моря на 1 метр до кінця XXI століття лишаються в силі. Помилка стосується не прогнозів майбутнього, а відправної точки. Оскільки базовий рівень недооцінений на 24–27 см, критична позначка буде досягнута раніше — люди почнуть втрачати житло на десятиліття швидше, ніж вважалося.
46 із 385 проаналізованих робіт цитувалися у звітах Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату (МГЕЗК) — найавторитетнішому кліматичному документі планети. Це означає, що хибні дані потрапили в основу глобальної кліматичної політики. Метт Палмер з британської метеослужби Met Office охарактеризував проблему як «втрачену у перекладі»:
кліматологи й океанографи, що вивчають рівень моря, не координуються достатньо з географами й екологами, що вивчають наслідки. Для порівняння: система AMOC на межі колапсу — це теж проблема, яку довго недооцінювали через вузьке фокусування моделей.
Що потрібно зробити вченим і урядам
Рішення відносно просте, але потребує ресурсів і координації. По-перше, кліматологи й прибережні дослідники мають почати говорити спільною мовою даних. По-друге, необхідно розширити мережу мареографів — стаціонарних приладів для точного вимірювання рівня моря — у країнах, що розвиваються. Джоанна Вільямс із Національного океанографічного центру Великобританії підкреслила: попри всі супутникові технології, золотим стандартом лишаються локальні, довгострокові та добре відкалібровані прибережні вимірювання.
Якщо ця системна помилка буде виправлена у майбутніх оцінках і звітах МГЕЗК, країни отримають більш реалістичну картину загроз. Плани евакуації, будівельні норми у прибережних зонах, інвестиції в захисні споруди — все це потребує перегляду з урахуванням того, що відправна точка була занижена на чверть метра.
Цікаві факти
Геоїд — математична поверхня, що відповідає середньому рівню моря, — відрізняється від реального рівня в конкретних точках океану на величини від кількох сантиметрів до кількох метрів.
У деяких частинах Тихого океану реальний рівень моря перевищує геоїдний на понад 1 метр лише через постійні вітри й течії — і це ніяк не пов'язано зі зміною клімату.
Мареограф — прилад для вимірювання рівня моря — існує вже понад 200 років, але в країнах із низьким доходом їх досі катастрофічно мало.
Дослідження Зеґер і Міндерхаута опубліковане в Nature у березні 2026 року: DOI: 10.1038/s41586-026-10196-1.
FAQ
Чи означає це, що прогнози підйому моря на 1 метр до 2100 року неправильні? Ні. Самі прогнози залишаються точними. Помилка стосується базового рівня — стартової позначки, від якої рахується майбутнє підвищення. Оскільки ця позначка занижена, критичний рівень буде досягнуто раніше.
Чому цю помилку не помітили раніше? Через міждисциплінарний розрив: океанографи й кліматологи, що вивчають рівень моря, використовують інші набори даних, ніж географи й екологи, що вивчають наслідки для узбереж.
Ці спільноти мало перетиналися.
Де найбільша похибка? У Південно-Східній Азії й Океанії — де рівень моря в середньому на 1 метр вищий за геоїдний. Але в деяких точках відхилення сягає кількох метрів.
Що означає 68% зростання кількості постраждалих? Якщо скоригувати базовий рівень, то кількість людей, які втратять житло до 2100 року, збільшується на 132 мільйони — або на 68% порівняно з попередніми оцінками.
Що можна зробити прямо зараз? Встановити більше мареографів у країнах із низьким доходом, поліпшити дані про гравітацію для точнішого геоїда в уразливих регіонах і забезпечити тісніший зв'язок між океанографами та прибережними дослідниками.
Менше 1% із 385 проаналізованих наукових праць вирахували правильний поточний рівень моря — тобто майже вся база знань про майбутнє прибережних міст будувалася на хибній відправній точці.
