Про це пише The Economist.
Дослідження, що охоплюють різні країни від Норвегії до США, вказують на те, що цей розрив не випадковий і посилюється з появою кожної наступної дитини в родині.
Нові дані науковців із США, Китаю та Данії пропонують наукове обґрунтування цього феномену, пов’язуючи його з біологічними чинниками та особливостями розподілу батьківського ресурсу.
Чинник хворобОднією з ключових причин науковці називають вразливість молодших дітей до інфекцій у критично важливий перший рік життя. Дослідники припустили, що старші діти можуть виступати переносниками інфекцій, наражаючи своїх батьків та вразливих немовлят на хвороби.
Використовуючи адміністративні дані Данії, автори дослідження дійшли висновку, що молодші діти у два-три рази частіше за старших потрапляли до лікарень із важкими респіраторними захворюваннями протягом першого року життя.
Такі ранні «шоки здоров'я» мають довготривалий ефект, адже запальні процеси та перерозподіл енергії організму на боротьбу з недугою можуть гальмувати розвиток мозку.
Поведінка батьківОкрім медичного аспекту, суттєву роль відіграє поведінка батьків. Статистика використання часу свідчить, що первістки протягом усього дитинства отримують у середньому на 20–30 хвилин більше якісної уваги на день, ніж друга дитина.
Хоча батьки зазвичай намагаються ділити увагу порівну в конкретний момент часу, первісток виграє за рахунок періоду, коли він був єдиною дитиною в родині. Це забезпечує йому інтенсивнішу інтелектуальну стимуляцію у вирішальні ранні роки, що зрештою конвертується у вищі заробітки в майбутньому.
