Проблема цих тестів у тому, що вони чутливі, але недостатньо специфічні, тобто нерідко дають позитивний результат навіть у дітей, які насправді переносять зазначені продукти. Надійно підтвердити чи спростувати алергію дає змогу лише оральний провокаційний тест – але така проба потребує часу, ресурсів і несе ризик тяжкої реакції. Тому фахівці намагаються з’ясувати, чи можуть заздалегідь передбачити її результат простіші аналізи. Ситуацію ускладнює й те, що багато дітей нормально переносять молоко чи яйце у випічці, проте гостро реагують на сирі продукти, адже термічна обробка змінює структуру частини білків.
За словами польських науковців, шкірні прік-тести та аналіз крові на специфічний імуноглобулін E (sIgE) лише помірно-корисні у з’ясуванні питання, чи є в дитини справжня алергія на коровʼяче молоко або яйця.
В нещодавньому дослідженні вчені проаналізували дані дітей середнім віком приблизно 5-6 років, які проходили провокаційну пробу з термічно обробленим молоком (42 дитини), сирим молоком (43), яйцем у випічці (54) або вареним яйцем (54). Усім дітям робили шкірні проби,
а також вимірювали sIgE на платформах ImmunoCAP та ALEX2 не пізніше ніж за пів року до оральної проби. Саму оральну провокаційну пробу проводили, збільшуючи порцію кожні 30 хвилин, доки не виникала реакція або дитина не зʼїдала повну порцію відповідно віку. Загалом жоден із тестів не показав тієї надійності, за якої ним можна було б замінити провокаційну пробу, і їхня точність помітно коливалася залежно від конкретного алергенного білка й методу дослідження.
«Хоча шкірні проби та визначення sIgE залишаються корисними інструментами, їхня діагностична спроможність обмежена, тому трактувати результати слід у контексті загальної клінічної картини», — підсумували автори роботи.
Читайте також
Харчова алергія: які продукти загрожують анафілаксією дорослим, а які – дітям?
