Проблема вже вийшла за межі звичайної літньої посухи. За оперативною оцінкою Укргідрометцентру, у серпні 2026 року маловоддя спостерігалося та посилювалося одразу в кількох річкових басейнах. На заході країни рівень води подекуди наблизився до найнижчих значень за весь час спостережень.
Це ще не вказує на те, що найближчим часом уся Україна залишиться без питної води. Однак вже став реальним ризик місцевих обмежень, пересихання неглибоких криниць і погіршення якості води. Найбільше він залежить від того, звідки конкретне місто чи село отримує воду.
Наскільки сильно обміліли українські річкиНайскладніша ситуація наприкінці літа склалася на малих і середніх річках. На деяких гідрологічних постах середня водність становила лише 5-20% від звичайного для серпня показника.
Зокрема, критерії маловоддя були зафіксовані:
- на Прип’яті та її притоках Горині, Случі й Уборті;
- на Росі, Трубежі, Сулі та Удаї;
- на Дністрі біля Самбора, Галича і Заліщиків;
- на Стрию, Сіреті, Латориці та Ужі;
- на Західному Бузі;
- на Південному Бузі.
За даними Укргідрометцентру, з 5 серпня там була відсутня річкова течія, тобто вода фактично стояла.
На Дніпрі, Десні та в припливі до Київського водосховища водність також була нижчою за норму, але ситуація не досягла настільки критичних показників, як на окремих малих річках.
Водночас високий рівень водності на деяких ділянках Інгульця та Сіверського Дінця не свідчить про відсутність посухи. Ці показники пояснюються роботою каналів і водосховищ, тобто рух води там значною мірою регулюють люди.
Де ситуація найнебезпечнішаНа початок вересня ДСНС попередила про рекордне маловоддя на річках заходу України. До 15 вересня подальше зниження рівнів прогнозують у басейнах Дністра, Сяну, Західного Бугу та Тиси.
У Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Закарпатській та Волинській областях оголосили третій, найвищий рівень небезпеки. На малих річках можливе повне припинення стоку.
Перші наслідки вже відчувають комунальні підприємства. У Калуші через обміління джерела водозабору обмежували подачу води вночі. У Дрогобичі повідомляли, що через падіння рівня води обсяги її видобутку скоротилися приблизно на 40%.
Це важлива деталь: дефіцит води не обов'язково починається з повністю сухого крана. Спершу водоканалу стає складніше забирати необхідний обсяг, зростають витрати на очищення, падає тиск у мережі, а вже потім можуть з’явитися графіки подачі.
Чому річки міліють навіть у тих областях, де бувають зливиРівень води залежить не тільки від кількості літніх дощів. Важливо, скільки було снігу взимку, як швидко він танув, чи встигла вода просочитися в землю та якою була температура повітря.
Після малосніжної зими річки недоотримують воду під час весняного водопілля. Якщо навесні та влітку випадає мало опадів, а спека посилює випаровування, дефіцит поступово накопичується.
Сильна коротка злива далеко не завжди рятує ситуацію. Значна частина води швидко стікає дорогами, полями та схилами в русло, після чого йде далі за течією. Ґрунт і підземні горизонти просто не встигають її увібрати.
"Для поповнення водозаборів, водоносних горизонтів, необхідно, щоб дощі були невеликі, але довготривалі", — пояснив завідувач кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології Львівського національного університету Василь Дяків.
Кліматичні зміни завдають серйозного удару по водних ресурсах: через дефіцит опадів і високі температури річки та озера міліють через посилене випаровування. Як зазначає керівниця напряму "Вода" WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко, ситуацію додатково ускладнюють антропогенні чинники. Зокрема, розорювання земель до самих берегів, знищення прибережної рослинності, осушення боліт, забруднення та надмірний забір води позбавляють водойми здатності захищатися природним шляхом.
"У багатьох місцях землю розорюють майже до самих берегів, позбавляючи річки природного захисту", — звертає увагу Коноваленко.
Просте поглиблення або розчищення русла не поверне воду, якщо річку більше нічому живити. Без відновлення прибережних смуг, боліт, заплав та очищення стоків ефект від таких робіт буде тимчасовим, каже фахівчиня.
Чому вода зникає з криницьБільшість сільських криниць отримують воду з першого від поверхні водоносного горизонту. Саме він найшвидше реагує на посуху.
У звичайних умовах його поповнюють дощі, тала вода, струмки та річки. Під час тривалого сухого періоду рівень ґрунтових вод опускається.
Якщо він стає нижчим за дно колодязя, вода спочатку прибуває повільніше, а потім може зникнути повністю.
Річки та криниці часто пов'язані між собою. У суху погоду річка живиться ґрунтовими водами. Тому її обміління може бути видимою ознакою того, що запаси під землею також скорочуються.
У деяких регіонах уже є села, де неглибокі криниці пересохли, тоді як вода залишилася лише у глибших. Проте не достатньо самостійно поглибити будь-який колодязь. На більшій глибині вода може мати інший хімічний склад, а втручання здатне пошкодити конструкцію або забруднити водоносний горизонт.
Якщо рівень різко змінився, варто звернутися до фахівців і зробити лабораторний аналіз. Прозорість, відсутність запаху та звичний смак ще не гарантують, що вода безпечна для вживання.
Чи можуть великі міста залишитися без питної водиЄдиної відповіді для всієї країни немає. Великі міста зазвичай використовують водосховища, річкові водозабори, артезіанські свердловини або одразу кілька джерел. Це дає більший запас міцності, ніж один неглибокий сільський колодязь.
Однак захищеність кожного міста різна.
Наприклад, зі Стрийського родовища підземних вод отримують воду приблизно 400-500 тисяч мешканців Львівщини. Воно забезпечує частину Львова, а також Стрий, Дрогобич, Стебник, Моршин, частину Трускавця, Борислава та навколишні села.
За словами Василя Дяківа, обміління Стрия не свідчить про те, що водопостачання може негайно припинитись. Але якщо рівень річки продовжить падати, наслідки для пов'язаних із нею підземних водозаборів можуть проявитися із затримкою в кілька місяців.
Отже, вода не зникне одночасно з усіх українських кранів. Реальнішим сценарієм є поява локальних проблем: зменшення тиску, погодинна подача, заборона використовувати питну воду для поливу та необхідність підвозити її до окремих сіл.
Окремий ризик створює війна. Руйнування Каховської ГЕС, пошкодження насосних станцій, водогонів та очисних споруд посилили водну вразливість південних і прифронтових областей.
Чи допоможуть осінні дощі та сніжна зимаКілька сильних злив можуть швидко підняти рівень річки, але це не означатиме повного відновлення запасів. Для ґрунтових вод кориснішими є тривалі помірні опади,
які поступово просочуються в землю.
Велике значення матиме і майбутня зима. Стійкий сніговий покрив із повільним таненням навесні допоміг би поповнити перші водоносні горизонти. Натомість тепла малосніжна зима може перенести проблему у 2027 рік.
Тому результат залежатиме не від одного дощового дня, а від кількості опадів протягом усієї осені, зими та наступної весни.
Що прогнозують науковці на наступні десятиліттяНинішнє маловоддя може минути після вологішого сезону, але загальна тенденція є довгостроковою. Українські річки поступово переходять до режиму з менш вираженим весняним водопіллям, нижчою літньою водністю та частішими посухами.
У дослідженні впливу кліматичних змін на водні ресурси України науковці змоделювали ситуацію до кінця 21 століття. Залежно від обсягу майбутніх викидів парникових газів середній річний стік Дністра може скоротитися на 20-30%, а Південного Бугу — на 20-30%.
Для Дніпра після середини століття моделі показують можливе зниження стоку приблизно до 20%. Найбільший дефіцит очікується влітку та восени, коли потреба у воді для населення та сільського господарства є особливо високою.
Зауважуємо, що це не точний прогноз погоди на конкретний рік, а можливі сценарії. Вони показують, до чого слід готувати водогони, міста та громади.
Що варто робити вже заразДля збереження води недостатньо чекати на дощі. Україні потрібна адаптація всієї системи водокористування:
- зменшення втрат у старих водопровідних мережах;
- модернізація очисних споруд;
- відновлення боліт, заплав і прибережної рослинності;
- контроль за незаконним забором води;
- заборона розорювання земель до самого берега;
- створення запасів технічної та дощової води;
- регулярний моніторинг підземних горизонтів;
- кілька незалежних джерел водопостачання для міст.
Короткі відповіді на популярні запитання♦ Чи закінчиться питна вода в Україні?Найближчим часом повне зникнення води по всій країні не прогнозується. Проте в окремих містах і селах можливі обмеження,
особливо якщо їхні водозабори залежать від малих річок або неглибоких підземних вод.
♦ Чому пересох колодязь, хоча поруч нещодавно була злива?Коротка злива може швидко стекти поверхнею і майже не поповнити підземний горизонт. Для відновлення колодязя потрібні тривалі опади та час.
♦ Чи можна просто поглибити криницю?Без попереднього обстеження цього робити не варто. Потрібно визначити стан водоносного горизонту, перевірити конструкцію колодязя та якість води.
♦ Чи є артезіанська свердловина гарантією постійної води?Ні. Глибокі горизонти краще захищені від короткої посухи, але їхні запаси також не безмежні. Надмірне відкачування може поступово знижувати рівень води.
♦ Чи можна пити воду з криниці після її обміління?Лише після лабораторної перевірки. Через зниження рівня води або пошкодження колодязя в ній може зрости концентрація нітратів та з'явитися мікробіологічне забруднення.
Вода не зникне з усієї України завтра. Проте час, коли її можна було сприймати як безмежний і гарантовано доступний ресурс, закінчується. Чим раніше громади почнуть накопичувати воду, ремонтувати мережі та відновлювати природні водні системи, тим меншим буде ризик, що наступна посуха завершиться порожніми кранами.
Раніше ми розповідали, чому підрив Каховської ГЕС і зміни клімату створюють довгострокову загрозу водопостачанню півдня України.
