Наука

Зі звичайного пластику. Вчені створили міцну теплоізоляцію для майбутніх баз на Місяці

16 лис•NV

Дослідники Пенсильванського університету розробили міцний теплоізоляційний матеріал на основі Mylar — пластику, який використовують у рятувальних термоковдрах. Він витримує значний тиск і може допомогти захистити майбутні місячні бази.

Про це пише видання ScienceDaily.

Новий матеріал отримав назву HyLIFS. Його виготовляють зі сотень надтонких шарів Mylar, укладених один на одного. Така конструкція поєднує ефективну теплоізоляцію з механічною міцністю: матеріал можна згинати та стискати без суттєвої втрати його властивостей.

Розробка може стати корисною для будівництва довготривалих поселень на Місяці. Там температура поверхні зазнає значних коливань, тому житлові модулі, скафандри та обладнання потребують надійного захисту від холоду й спеки. Водночас ізоляція має витримувати транспортування, монтаж і випадкові механічні пошкодження.

Однією з проблем наявних теплоізоляційних матеріалів є їхня крихкість. Наприклад, аерогелі добре утримують тепло завдяки своїй пористій структурі, але можуть пошкоджуватися від ударів і стискання. Багатошарова ізоляція, яку використовують у космічній техніці,

також ефективно зменшує тепловтрати, проте не розрахована на значні механічні навантаження.

Для створення HyLIFS науковці використали Mylar — різновид поліестеру, відомий також як BoPET. Його застосовують у космічній галузі та для виготовлення рятувальних ковдр. Металізоване покриття, зокрема алюмінієве, допомагає відбивати інфрачервоне випромінювання та зменшувати втрати тепла.

Дослідники експериментували з плівками різної товщини. Частину зразків додатково покрили надтонким шаром оксиду алюмінію, або глинозему, щоб зробити їх жорсткішими. Під час випробувань такі багатошарові конструкції зберігали теплоізоляційні властивості навіть під значним навантаженням.

Особливо показовими стали випробування на стискання. Зразки піддавали тиску близько 20 мегапаскалів — це приблизно відповідає навантаженню в 200 фунтів сили на площу розміром із кінчик пальця. Матеріал витримав десять послідовних циклів такого стискання, не втративши своїх основних властивостей.

Крім механічної міцності, дослідження допомогло з’ясувати, як саме тепло проходить крізь шари пластику. Вчені встановили,

що у вакуумі значна частина тепла передається між плівками через крихітні точки контакту. Їх утворюють спеціальні мікроскопічні частинки, які виробники додають до пластику, щоб тонкі листи не злипалися між собою.

Це відкриття може допомогти вдосконалити майбутні ізоляційні матеріали. Зокрема, інженери зможуть контролювати розмір, кількість і розташування таких частинок, щоб зменшити небажане передавання тепла.

Водночас дослідники з’ясували, що використання тоншої плівки не завжди покращує теплоізоляцію. Хоча більша кількість шарів мала б ускладнювати проходження тепла, мікрочастинки в тонших матеріалах можуть створювати більше точок контакту між ними. Через це тепло отримує додаткові шляхи для передавання.

Поки що технологія перебуває на ранньому етапі розробки. Експериментальні зразки мають площу лише близько одного квадратного сантиметра, а їх виготовлення потребує тривалої ручної роботи. Кожну тонку плівку дослідники укладають окремо за допомогою пінцетів і невеликих вантажів.

Щоб використовувати HyLIFS для ізоляції цілих місячних поселень, науковцям потрібно розробити промисловий спосіб виробництва великих полотен. Один із можливих варіантів — безперервне нанесення покриттів на широкі рулони Mylar.

Також необхідно перевірити, чи збережуть великі зразки ті самі характеристики, що й лабораторні, та наскільки добре вони витримуватимуть тривале згинання, удари, подряпини й інші пошкодження.

Читайте також:

nasa, Широкий

Читайте ще