Кілька дерев живуть на території Великобичківського лісомисливського господарства, а саме у Лужанському лісництві, в урочищі Малий Банський на висоті 520 метрів над рівнем моря.
Що ж до закарпатських секвой, то вони належать до роду Секвоядендрон велетенський – одного з трьох родів виду Секвоя.
Якщо взяти до уваги, що в цих дерев-велетнів попереду не одна тисяча років, то закарпатські секвої – ще «юнаки». Але колись на Закарпатті жили справжні тисячолітні велетні.
Нагадаємо, Село Біласовиця: повз ці землі проходили племена кельтів та гунів, орди хана Батия
Про це свідчить знімок, датований 1856 роком. Світлина відображає пень секвої, на якому спокійно стоять в ряд 12 чоловік, які, ймовірно, були лісорубами, що зрубали велетня.
Зрубали останню карпатську секвою в околицях Усть-Чорної. Фото зроблене 1 квітня 1856 року, – йдеться у дописі до фото
