Вчені з США та Канади підкреслюють, що температурні зміни, що фіксуються в океанах Землі в останні десятиліття, вказують на те, що процес вийшов за рамки природних коливань. Вчені з Массачусетського університету в Амхерсті і Університету Квебека відстежили коливання температури в Атлантиці приблизно за 2900 років, вивчивши керни відкладень в канадській Арктиці. Відкладення льоду бралися з озера Елсмір. Зміни температури сильно впливають на цей регіон. Тепліша вода Атлантики сприяє підвищенню тиску, що призводить до зменшення товщини снігового покриву. Це, в свою чергу, означає менший стік наносів. Осадові керни показали регулярне підвищення і пониження температури Атлантики, а також те, що в останнє десятиліття спостерігається безпрецедентне збільшення швидкості нагріву океану. Вчені також порівняли частини нової канадської Арктики з більш короткими кернами відкладень з більш високою роздільною здатністю з інших місць, в тому числі з керном біля південного узбережжя Ісландії, який охоплює останні 230 років або близько того. Взяті разом, результати показують,
що «недавнє потепління в Атлантиці не має собі рівних» як мінімум за 2900 років. Є природні фактори, які можуть вплинути на зрушення, але неможливо не враховувати вплив зміни клімату. За словами вчених, посилення тепла викликає побоювання з приводу того, як структура опадів може зміститися в місцях, які залежать від незрошуваного землеробства, а також з приводу ризику більш сильних ураганів в Атлантиці. Раніше НВ писав, що втрата льоду з масивного крижаного покриву Гренландії призведе до більш сильного підвищення рівня моря в 21 столітті, ніж за будь-яке століття за останні 12000 років. Це станеться навіть у тому випадку, якщо глобальне потепління буде стримуватися, вважають американські дослідники. Дослідження, засноване на даних і моделях крижаних кернів, є першим, в якому ретельно реконструйовані дані про втрати льоду в Гренландії протягом усього голоцену, геологічної епохи, яка дозволила цивілізації процвітати. У роботі взяли участь фахівці з моделювання клімату з Лабораторії реактивного руху NASA, Вашингтонського університету та інших установ. Було виявлено, що, якщо викиди парникових газів продовжать рости, з 2000 по 2100 рік крижаний блок товщиною в кілька кілометрів втратить близько 36 трильйонів тонн маси, чого достатньо, щоб підняти рівень води світового океану на 10 см.
