Ярослав САДОВИЙ,
«Урядовий кур’єр»
Слов'яни могли використовувати в якості першої письмової системи старогерманські руни, повідомляє «Урядовий кур’єр» з посиланням на іноземні ЗМІ. Підтвердженням цієї версії може стати нове відкриття, зроблене чеськими вченими під час археологічної експедиції. Вони проводили розкопки поблизу міста Бржецлав на сході країни.
«Наші археологи на місці розкопок виявили ребро стародавньої тварини, на яке були нанесені останні сім знаків старогерманского рунового алфавіту. Ці руни зазвичай пов'язують з німецькою міфологією. Наша знахідка доводить, що слов'яни, судячи з усього, ще до того, як оволоділи глаголицею, користувалися старогерманськими рунами, які вони могли використовувати, наприклад, для підрахунків або ритуальних дій», – розповідає про знахідку Їржі Махачек, керівник Інституту археології та музеєзнавства Масарикового університету в місті Брно.
Руни вважаються писемністю стародавніх германців, яку використовували в перші 12 століть нашої ери. Руни вирізалися або висікалися на дереві, кістках або каменях. Пізніше у народів Північної Європи руни витіснила латиниця.
«Досі вважалося, що першим слов'янським алфавітом була глаголиця, створена святими Кирилом і Мефодієм в середині IX століття для перекладу Євангелій з грецької на старослов'янські мови. А вже на її основі виник кириличний алфавіт. Кістка руни вказує на те, що слов'яни користувалися рунічною формою письма майже на 300 років раніше, ніж вважали раніше», – каже Махачек.
Знайдене на розкопках ребро Махачек розглядає в якості можливого навчального посібника, який служив нашим пращурам в якості абетки. Вчений вважає, що спочатку кістка містила весь алфавіт (на артефакті бракує останніх трьох рун), але зберігся лише його розбитий кінець. Оскільки це скоріше абетка, ніж слово, цілком ймовірно, що кістка була використана як давній буквар.
Дослідники також вважають, що знахідка змушує сумніватися в культурних відмінностях, які існували між німецькою та слов'янською частинами Європи. Знайдені руни відносяться до періоду 624 - 659 років нашої ери.
За словами Махачека, знахідка кістки з рунами, крім іншого, змінює деякі колишні уявлення про переселення народів. Племена німецьких лангобардів,
на думку вченого, ймовірно, не залишали територію Центральної Європи одномоментно і повністю. Швидше за все, частина цих племен могла змішатися з слов'янами, які сюди прийшли, і піддатися взаємному впливу.
«Подібні контакти, мабуть, полягали в тому, який вони носили характер. Люди германського походження, наприклад, ті, які нанесли на знайдену нами кістку руни, могли жити серед слов'ян. Могли і самі слов'яни вчитися від германців писемності, переймаючи їх знання. Це революційне відкриття, адже найдавніші свідчення письма серед слов'ян, безумовно, будуть цікавими для майже 300 мільйонів людей, які говорять слов'янськими мовами» , – зауважив Махачек.
У роботі чеських археологів брали участь також їх колеги з Австрії, Швейцарії та Австралії. Знайдене під Бржецлаві ребко з рунами передбачається виставити в музеї Масарикового університету.