Наука

Не така страшна діра, як її малюють: чи є привід для занепокоєння станом озонового шару над Антарктикою

19 вер•INTV

Озонова діра, яка щорічно виникає над Південним полюсом, днями перевищила за розмірами всю Антарктику.

Ця новина спочатку добре лякає. Всі пам'ятають, скільки переможних статей було написано після того, як у всьому світі заборонили використовувати так звані хлорфторвуглеці (їх широко застосовували в холодильних установках і багато де ще), які рано чи пізно переміщались в стратосферу, де розпадалися і випускали атоми хлору, що руйнували молекули озону, руйнуючи цей самий шар і піддаючи нас шкідливому впливу ультрафіолетових променів.

Тоді всі говорили про те, що озоновий шар почав відновлюватися, і в якийсь момент діра повністю зникла. Назавжди, пише ВВС.

Тільки ось нам забули розповісти, що кожен рік, в період між серпнем і жовтнем, коли в Південній півкулі настає весна, озоновий шар над Антарктикою стоншується цілком природним чином, і на межі між вереснем і жовтнем озонова діра зазвичай досягає максимальної величини, після чого починає знову заростати.

Блакитне небо над Антарктикою оманливе: там зяє велика озонова діра

Однак в цьому році діра стала (майже) найбільшою з 1979 року,

і ніхто поки не знає причину такого зростання.

У жовтні минулого року дірка досягла "піку форми" в 24 млн квадратних кілометрів, і на початку нинішнього сезону все говорило про те, що вона може досягти подібних розмірів, проте минулого тижня її зростання різко прискорилося.

За ситуацією за допомогою супутників і за допомогою комп'ютерного моделювання уважно стежать співробітники Служби моніторингу атмосфери імені Коперника (CAMS).

"Наскільки ми можемо судити, зростання цієї діри сповільнилося, проте на початку жовтня може статися нове збільшення зростання, - відзначає представник служби CAMS Вінсент-Анрі Пьюеш. - Той факт, що в один рік озонова діра надзвичайно велика, а в іншій - дуже мала , не означає, що процес відновлення озонового шару знаходиться під загрозою, просто ситуація з року в рік сильно змінюється, і щоб правильно оцінити стан озонового шару, необхідно постійне багаторічне спостереження ".

Читайте ще