Суспільство

Єдиний син загинув на фронті, рятуючи побратима. До Полтавщини на щиті повернеться Роман Шульга

20 бер•Зміст

Про те, що Роман Шульга загинув 19 березня повідомили в Оржицькій селищній раді.

Життєвий шлях захисника Роман Шульга народився 2 вересня 1989 року на Полтавщині у селі Онішки, у родині він був єдиним сином.

«Ріс щирим, добрим, чуйним хлопцем, не завдавав клопоту, завжди поспішав допомогти, підтримати, розрадити. Поруч із ним ставало тепліше», – пишуть в Оржицькій селищній раді.

Після закінчення Оржицької школи він продовжив навчання у Лубенському сільського професійно-технічному училищі №12, де здобув фах електромонтера з ремонту побутової техніки. Свій трудовий шлях він почав на місцевому рубероїдному заводі, згодом у столиці, а перед війною в Оржицькій дільниці АТ «Лубнигаз».

З перших днів війни доєднався до лав місцевої територіальної оборони, пройшовши медогляд 1 липня 2022 року розпочав службу у Збройних Сил. Після короткого навчання він відправився в одні з найгарячіших точок фронту – до Ізюму, а згодом на Бахмутський напрямок.

«Роман стійко ніс свій обов’язок. Не скаржився. Беріг рідних від тривог. Але одного разу не зміг стримати болю – зізнався мамі, як там страшно, і тихо попросив: “Помолися за мене…” І навіть тоді він більше думав про них, ніж про себе»,

– пишуть в Оржицькій селищній раді.

Свій останній бій Роман прийняв на 2 листопада 2023 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району на Донеччині. За словами побратимів він загинув під час порятунку пораненого товариша, намагаючись витягнути його з-під вогню. Більше двох років рідні сподівалися на повернення чоловіка, але після кількох генетичних експертиз вони отримали підтвердження про його загибель. У чоловіка залишилися батьки, дружина та син. Про дату та час прощання із воїном повідомлять пізніше.

Вічна пам’ять та слава захисникові!

Згадаймо імена полеглих на фронті земляківСергій Ніколенко народився на Полтавщині у Кременчуці, де провів життя. Захисник схилив голову виконуючи бойове завдання 23 жовтня 2024 року, а нещодавно його упізнали за ДНК-експертизою. Прощання з воїном запланували 23 березня.

Руслан Жук народився 6 лютого 1979 року на Київщині у селі Гоголів старшим сином у багатодітній родині. Пізніше на світ з’явилися його молодші брати Валерій і Сергій. Через складне дитинство рано подорослішав і пішов на роботу, щоб допомагати родині.

Чоловіка мобілізували до війська 12 березня, а 16 березня виконуючи бойове завдання на Сумському напрямку захисник загинув У воїна залишилися два брати один з яких наразі служить у Збройних Силах. Про дату та час прощання з військовим повідомлять пізніше.

Дмитро Кібаров народився 26 серпня 1985 року на Полтавщині у Кременчуці, де навчався у місцевій гімназії №7. Долучившись до війська чоловік отримав позивний «Кіба». Воїн схилив голову 27 вересня 2024 року внаслідок штурмових дій противника з використанням артилерійського озброєння поблизу села Катеринівка на Донецькому напрямку. Про це повідомив речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін. Нещодавно захисника упізнали за ДНК-експертизою. Прощання з бійцем запланували 20 березня.

Артем Лісовий боронив східні кордони країни, стримуючи ворога на підступах до сусідньої області. Служив у складі 425-го окремого штурмового полку «Скеля». За свободу та мирне майбутнє кожного з нас він віддав найцінніше – власне життя. 13 березня захисник прийняв свій останній бій.

Захисник Ігор Сидоренко боронив Україну у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.

Понад рік боєць вважався зниклим безвісти. Життя воїна обірвалося під час виконання бойового завдання 11 грудня 2024 року.

Андрій Грабовий – майор поліції, інспектор другого взводу друої роти батальйону поліції особливого призначення поліції в Полтавській області. Своє життя він присвятив службі людям і державі – понад 20 років віддав роботі в органах внутрішніх справ. Поліцейський загинув на початку березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

У 2024 році Євгеній Синяк почав працювати на будівництві військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Наприкінці серпня 2025 року він підписав контракт із ЗСУ, проходячи службу в інженерно-технічному батальйоні на посаді водія електронавантажувача. 10 березня життя воїна обірвалося поблизу населеного пункту Дмитрівка на Донеччині.

рада, Посад, фронт, школа, Дія

Читайте ще