Суспільство

Одноразова грошова допомога у разі загибелі волонтера: Верховний Суд визначив правила її призначення

Право членів сім’ї загиблого волонтера на одноразову грошову допомогу виникає з дати смерті волонтера. Тому умови реалізації цього права, зокрема перелік документів, необхідних для призначення виплати, мають визначатися за законодавством, чинним саме на цю дату, а не на момент подання заяви чи ухвалення рішення уповноваженим органом.

Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 160/15337/25. КАС ВС наголосив: зміни до законодавства, які набрали чинності після події, з якою пов’язане виникнення права на допомогу, зокрема нові вимоги до переліку документів, не мають зворотної дії та не застосовуються до правовідносин, у яких таке право виникло раніше.

Обставини справи

Як установили суди, позивач, його дружина та ще один громадянин як учасники благодійного фонду 18 листопада 2022 року доставляли гуманітарну допомогу до Берислава Херсонської області.

На автодорозі Мар’янське — Берислав поблизу повороту на село Зміївка автомобіль, у якому вони перебували, наїхав на вибуховий пристрій. Унаслідок цього дружина позивача загинула.

31 грудня 2024 року чоловік звернувся до Міністерства у справах ветеранів із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю волонтерки.

До заяви він долучив, зокрема, договір про надання волонтерської допомоги, маршрутний лист благодійного фонду, посвідчення волонтера, витяг з ЄРДР, листи Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської ОДА і Центрального юридичного управління Генерального штабу ЗСУ, а також довідку виконавчого комітету Бериславської міської ради.

Однак 3 квітня 2025 року Міжвідомча комісія відмовила у призначенні одноразової допомоги.

Однією з підстав стало те, що серед поданих документів не було свідчення командира (начальника) одного з підрозділів ЗСУ, інших військових формувань або правоохоронних органів про надання загиблою волонтерської допомоги. Комісія також вказала на відсутність документів, які містили б достатні докази того, що смерть настала під час надання волонтерської допомоги ЗСУ, іншим військовим формуванням чи правоохоронним органам.

Чоловік оскаржив це рішення до суду.

Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій

Дніпропетровський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову.

Третій апеляційний адміністративний суд залишив це рішення без змін.

Суди виходили з того, що на момент звернення чоловіка по допомогу та ухвалення рішення Міжвідомчою комісією вже діяла нова редакція пункту 6 Порядку та умов № 604.

Ця редакція передбачала обов’язкове подання свідчення командира (начальника) одного з підрозділів ЗСУ, іншого військового формування чи правоохоронного органу про надання волонтером волонтерської допомоги.

Оскільки такого документа заявник не подав, суди визнали висновок Міжвідомчої комісії обґрунтованим.

Аргумент чоловіка про необхідність застосування Порядку № 604 у редакції, чинній на момент загибелі його дружини, суди відхилили. Вони виходили з того, що правомірність рішення суб’єкта владних повноважень необхідно оцінювати з огляду на законодавство, чинне на час звернення особи із заявою та прийняття рішення за результатами її розгляду.

Які правила діяли на момент загибелі волонтерки

За частиною першою статті 6 Закону України «Про волонтерську діяльність» у разі загибелі волонтера під час надання визначеної законом волонтерської допомоги членам його сім’ї,

батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 500 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб.

Порядок та умови № 604 передбачають, що у разі загибелі волонтера одноразова допомога виплачується з дати смерті, зазначеної у свідоцтві про смерть.

Водночас у редакції Порядку № 604, яка діяла на момент загибелі дружини позивача, свідчення керівника одного з підрозділів ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів чи органів державної влади не було обов’язковим доказом, без якого неможливо підтвердити факт надання волонтерської допомоги.

Як зазначив Верховний Суд, таке свідчення було додатковим доказом, який міг використовуватися уповноваженим органом у разі необхідності. Крім того, могли подаватися інші документи, які підтверджували факт надання волонтерської допомоги.

Правове регулювання змінилося 11 квітня 2023 року, коли набрала чинності постанова Кабінету Міністрів № 310.

Після внесених нею змін свідчення командира (начальника) одного з відповідних підрозділів було прямо включено до переліку документів,

що додаються до заяви про виплату одноразової допомоги. Тобто з цього моменту Порядок № 604 визначив його як обов’язковий додаток до заяви.

ВС: визначальною є дата смерті волонтера

Верховний Суд звернувся до закріпленого статтею 58 Конституції України принципу незворотності дії нормативно-правових актів у часі та відповідних правових позицій Конституційного Суду України.

За загальним правилом до події або юридичного факту застосовується нормативно-правовий акт, під час дії якого ця подія настала або цей факт мав місце.

КАС ВС зазначив, що Порядок № 604 прямо пов’язує виплату одноразової допомоги у разі загибелі волонтера з датою смерті, зазначеною у свідоцтві про смерть.

Відтак право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) волонтера та виникає саме з моменту настання цієї події.

Саме на цей момент, за висновком Верховного Суду, мають визначатися умови реалізації такого права, у тому числі перелік документів, якими підтверджується наявність підстав для призначення та виплати допомоги.

Тому подальша зміна нормативного регулювання щодо переліку документів сама по собі не може впливати на обсяг прав особи,

право якої на відповідну соціальну виплату виникло до набрання чинності такими змінами.

Пізніші вимоги до документів не застосовуються до права, яке виникло раніше

Верховний Суд сформулював висновок, що зміни до законодавства, які набрали чинності після події, з якою закон пов’язує виникнення права на одноразову грошову допомогу, не мають зворотної дії в часі та не підлягають застосуванню до правовідносин, у межах яких право на таку допомогу виникло до набрання чинності відповідними змінами.

Отже, при вирішенні питання про право на одноразову допомогу у зв’язку із загибеллю волонтера має застосовуватися законодавство, чинне на дату смерті волонтера.

У цій справі це означало необхідність застосування Порядку № 604 у редакції, чинній на момент загибелі дружини позивача.

Тому зміни, внесені постановою Кабміну № 310 та чинні з 11 квітня 2023 року, якими свідчення командира (начальника) було включено до переліку обов’язкових документів, до цих правовідносин не застосовуються.

Відповідно, відсутність такого документа не могла бути самостійною підставою для відмови чоловікові у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

При цьому Верховний Суд не робив окремого остаточного висновку про достатність усіх поданих заявником документів для призначення виплати та не призначав допомогу самостійно.

Що вирішив КАС ВС

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу чоловіка та скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду і постанову Третього апеляційного адміністративного суду.

КАС ВС ухвалив нове рішення про задоволення позову.

Рішення Міжвідомчої комісії від 3 квітня 2025 року про відмову у призначенні та виплаті чоловікові одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю його дружини під час надання волонтерської допомоги суд визнав протиправним та скасував.

Міністерство у справах ветеранів України зобов’язано повторно розглянути заяву чоловіка та за результатами її розгляду прийняти рішення відповідно до Порядку та умов № 604.

Таким чином, Верховний Суд не зобов’язав Мінветеранів безпосередньо виплатити допомогу, а зобов’язав повторно розглянути заяву. Під час нового розгляду до спірних правовідносин має застосовуватися правове регулювання, чинне на дату смерті волонтерки, а відсутність документа, який став обов’язковим лише після виникнення права на допомогу, не може бути самостійною підставою для відмови.

Крім того, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства у справах ветеранів України стягнуто 4360,32 грн витрат зі сплати судового збору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

фонд, рада, закон, курс, Дія

Читайте ще