За даними українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з 2022 року до країни вдалося повернути понад 9,7 тисячі військових і цивільних.
Один із них – Олександр Іванов, майор морської піхоти та оборонець Маріуполя Донецької області. У російському полоні він провів чотири роки. Його звільнили в травні 2026 року: зараз він проходить реабілітацію в центрі TYTANOVI і поступово повертається до мирного життя.
Олександр Іванов – майор морської піхоти та оборонець Маріуполя«Після полону, коли ти чотири роки перебуваєш у емоційній напрузі, емоційний діапазон трохи змінює свої частоти. Перший час дуже важко висвітлювати всі свої емоції», – зізнається він в інтерв’ю телевізійній та онлайн-мережі «Настоящее время»(створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
У російському полоні морпіх схуд на 35 кілограмів «Я не знаю жодного військовослужбовця, який пройшов би російський полон і там йому було б добре. Тому розповідати про умови утримання там – це зайвий раз хвилювати людей, які досі чекають своїх рідних із полону. Треба розуміти,
що ми воюємо з нецивілізованим ворогом, який не знає жодних Женевських конвенцій і не дотримується їх», – зауважує Олександр.
Росія порушила усі норми Женевських конвенцій – омбудсмен про страту
З дитинства Олександр – великий шанувальник «Гаррі Поттера» усі сім книжок культової саги Джоан Роулінг він знає практично напам'ять. І саме історія про юного чарівника допомогла українському морпіху пережити чотири роки полону, каже він: щоб скоротити час в ув'язненні, він почав переповідати сюжет своїм співкамерникам.
«Пошепки, щоб наглядачі не почули... Я робив паузи на найцікавішому місці. І потім пацани казали: «Знаєш, я чекаю, поки ми вранці прокинемося і ти продовжиш розповідати». Дуже прикольно було слухати, як такі дорослі дядьки обговорюють: та я краще б у Ґрифіндор пішов, а я у Слизерин».
Олександра тримали в колонії в Мордовії у маленькій камері на вісім осіб, де більшу частину часу доводилося проводити стоячи. «Поки розповідав, я фактично ще «перечитував» цю книжку в голові. І відволікався від того, що лізло в голову. Менше звертав уваги на те, що діється довкола.
Усе ставало трохи не таким страшним і важким. Ти думаєш про щось цікаве: магічний світ – класний», – пояснює він терапевтичний ефект від захоплення сагою.
Коли полонений морпіх дійшов до кінця останньої книжки, співкамерники попросили розповісти історію спочатку.
Сам він вважає сагу актуальною. «Вони [ЗС РФ] воюють за території, за гроші, за цього Волдеморта, який ще з носом, але все одно схожий. А ми воюємо за любов до сім’ї, до близьких, до друзів, до своєї країни. І любов переможе», – упевнений він.
Олександр зізнається: був період, коли психологічно було дуже важко, і він думав, що додому вже не повернеться.
Але аналогія з чарівним світом допомогла виробити захист від цих думок: «У спробі нас зламати психологічно вони [росіяни] отримали дозвіл видавати листи. І коли починають приходити листи... [Наче сова] Букля приносить лист. І [ніби] лист – це твій Патронус (магічний захисник у всесвіті «Гаррі Поттера», який уособлює світлі емоції, надію та радість – ред.) [Отже,] вдома чекають, і можете робити зі мною все, що завгодно. Можете мене годувати ще гірше, кричати,
бити... «Патронус» (закляття виклику захисника – ред.) Дементор (вартовий в'язниці Азкабан, який наводить холод і тугу й своїм «поцілунком» може повністю висмоктати душу людини – ред.) – тух-тух».
«Дорогий Олександре, я знаю, що ви довгий час були в полоні в Російській Федерації. Я знаю, що мої книжки допомагали вам і вашим побратимам триматися. Я дуже рада, що ви повернулися додому. Бажаю вам і вашій родині міцного здоров'я та великого щастя»Про те, що Олександр переповідає з пам'яті книжки Джоан Роулінг, його дружина дізналася від звільнених полонених – і одразу ж написала письменниці. Відповідь надійшла вже після його звільнення – символічно, у день народження Гаррі Поттера.
«Дорогий Олександре, я знаю, що ви довгий час були в полоні в Російській Федерації. Я знаю, що мої книжки допомагали вам і вашим побратимам триматися. Я дуже рада, що ви повернулися додому. Бажаю вам і вашій родині міцного здоров'я та великого щастя», – цитує колишній військовополонений її лист.
Олександр Іванов зі своєю родиноюВін каже, що часто згадує тих, кому переповідав книжки у тюремній камері.
«Я дивився церемонію «Оскар», коли наш режисер отримав нагороду за фільм «20 днів у Маріуполі». І він сказав фразу, яку, напевно, ніхто раніше не вимовляв на цій сцені: «Я мріяв би, щоб цього фільму ніколи не було». Ось і я мріяв би ніколи не отримати лист від Джоан Роулінг», – додає він.
Олександр Іванов показує лист від Джоан РоулінгЗа його словами, в історії про Гаррі Поттера його найбільше надихала думка про те, що надію втрачати не можна: «У третій частині [саги – «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану»], коли [професор] Дамблдор звертається до учнів і каже, що дементори охоронятимуть Гоґвортс, він нагадує: щастя можна знайти навіть у найтемніші часи, якщо не забувати звертатися до світла».
«Згадуватиму хлопців, які загинули там». Розповідь «азовця» «Карася», який пережив теракт в Оленівці
Сили РФ стратили щонайменше 345 українських військових, які здалися в полон – Лубінець
«Сексуалізовані тортури у полоні – це розроблена Росією зброя». Розслідування, підтримка жертв
