В Україні неодноразово обговорювали можливу зміну мобілізаційного віку. Нова хвиля дискусій виникла після заяви секретаря парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романа Костенка.
Тож Факти ICTV звернулися до адвокатки Eternix Law Firm Анастасії Капустинської щоб з юридичної точки зору з’ясувати, як саме відбувається перегляд граничного мобілізаційного віку, чи потрібні для цього зміни до законодавства та які відповідні законопроєкти вже зареєстровані у Верховній Раді.
Що відомо про зниження призовного вікуНова хвиля обговорень щодо можливості зниження граничного призовного віку почалася після коментаря для Української правди секретаря комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Романа Костенка.
Він повідомив, що у Генеральному штабі обговорюють можливість зміни підходів до мобілізації з урахуванням віку, зокрема обмеження призову громадян старше 50 або 55 років, окрім військовозобов’язаних, які мають дефіцитні або критично необхідні для війська спеціальності.
Також Костенко у вказаному коментарі повідомив про те,
що наразі триває обговорення можливих варіантів. Він також уточнив, що для зниження мобілізаційного віку не обов’язково вносити зміни до законодавства — достатньо відповідного управлінського рішення.
Чи можливе зниження граничного призовного віку та за яких умовАдвокатка зазначила, що у цьому контексті важливо розуміти різницю між зміною практики мобілізації та зміною мобілізаційного віку на рівні закону.
— Генеральний штаб може визначати, які саме категорії військовозобов’язаних найбільше потрібні для комплектування Збройних Сил. Тобто на практиці може бути прийняте рішення, наприклад, менше залучати до мобілізації чоловіків старше 50 або 55 років, а призивати їх переважно у випадках, коли вони мають дефіцитну чи особливо необхідну військову спеціальність, — наголосила експертка.
Однак таке рішення саме по собі не змінює встановлений законом вік військовозобов’язаних. Якщо чоловікові, наприклад, 56-59 років, він і надалі залишається військовозобов’язаним, перебуває на військовому обліку та за законом може підлягати мобілізації.
Наразі відповідні вікові межі визначені Законом України Про військовий обов’язок і військову службу.
Відповідно до статті 22 цього Закону, граничний вік перебування на військовій службі для більшості військовослужбовців становить 60 років, а для вищого офіцерського складу — 65 років.
Адвокатка продовжила, якщо Генеральний штаб просто змінить підходи до комплектування війська, це може означати, що чоловіків після певного віку фактично мобілізуватимуть рідше або лише якщо останні мають окремі дефіцитні спеціальності. Але юридично вони все одно залишатимуться військовозобов’язаними до встановленого законом граничного віку, перебуватимуть на військовому обліку та можуть бути мобілізовані.
— Але щоб, наприклад, офіційно знизити верхню межу з 60 до 55 років, необхідно вже вносити зміни до закону України Про військовий обов’язок і військову службу. Одного управлінського рішення Генерального штабу для цього недостатньо, — зазначила правчиня.
Зниження граничного призовного віку: законодавчі ініціативиАдвокатка нагадала, що у Верховній Раді вже існує законопроєкт щодо зниження граничного призовного віку. Йдеться про проєкт Закону №12222, зареєстрований ще 18 листопада 2024 року.
Ним пропонується зменшити граничний вік перебування на військовій службі та військовозобов’язаних у запасі з 60 до 55 років, водночас залишивши можливість добровільно продовжувати службу після досягнення такого віку.
10 лютого 2026 року законопроєкт був включений до порядку денного Верховної Ради, однак станом на 1 вересня 2026 року його статус — “опрацьовується в комітеті”, тобто він не ухвалений і відповідні зміни не набрали чинності.
Якщо говорити про законодавчий процес внесення змін в призовний вік, то він стандартний:
- реєстрація законопроєкту;
- його опрацювання профільним комітетом (наразі законопроєкт на цій стадії);
- розгляд Верховною Радою у першому читанні;
- підготовка до другого читання з поправками;
- розгляд Верховною Радою у другому читанні;
- голосування за закон у цілому;
- підпис Президента та офіційне опублікування.
Наслідки зміни призовного віку— Знову ж таки, необхідно враховувати, що просте зниження граничного віку до 55 років може автоматично створити підстави для звільнення зі служби військовослужбовців,
які вже досягли цього віку, що потенційно матиме негативні наслідки для укомплектування війська, — зазначила експертка.
Тому законодавча норма має бути сформульована так, щоб уникнути масового звільнення чинних військовослужбовців. Окремо постає питання, чи не створить різний підхід до вже мобілізованих і тих, хто ще не проходить службу, ризиків нерівного або дискримінаційного застосування закону.
Разом з тим наразі жодних офіційних змін нижньої межі граничного мобілізаційного віку до 50 чи 55 років немає.
Поки що, як я розумію з вищенаведеного коментаря, йдеться лише про можливу зміну підходу до мобілізації старших вікових груп, — розповіла адвокатка.
Але навіть якщо саме Генштаб вирішить фактично рідше призивати чоловіків після 50 або 55 років, юридично вони й надалі залишатимуться військовозобов’язаними та можуть підлягати мобілізації.
Щоб після 55 років чоловік вже не підлягав мобілізації саме за законом, Верховна Рада має внести відповідні зміни до законодавства.
Читайте також
Мобілізація з 1 вересня: бронювання, відстрочки студентів та військовий облік
