Ігор Білик — кандидат на посаду члена Вищої ради правосуддя за квотою Верховної Ради України. Етична рада провела з ним співбесіду в межах конкурсу на дві посади членів ВРП від парламенту.
Білик має понад 16 років юридичного стажу, з яких більш як 14 років пов’язані із судовою практикою. З вересня 2023 року він працює головним спеціалістом відділу з питань реалізації повноважень щодо забезпечення незалежності суддів Секретаріату ВРП.
Раніше він працював юрисконсультом, а також займався самостійною юридичною та адвокатською практикою. Білик здобув юридичну освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а у 2010–2013 роках навчався в аспірантурі Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
Питання до корпоративних прав
Одним із перших ритань, який детально обговорювали під час співбесіди, стали корпоративні права Білика у ТОВ «Мрія».
У деклараціях кандидат зазначав 33% корпоративних прав у товаристві. Їхня вартість, за задекларованими даними, становила 360 тис. грн у 2016 році, 405 тис. грн у 2019 році та 528 тис. грн у 2022 році.
У деклараціях за 2023–2025 роки ці корпоративні права вже не зазначалися. Білик пояснив, що 4 жовтня 2023 року вийшов із товариства, подавши відповідну заяву.
За його словами, оскільки його частка становила 33%, для виходу не була потрібна згода інших учасників. Водночас сам вихід не означав, що він одразу отримав компенсацію за частку.
Кандидат пояснив, що товариство мало провести оцінку частки, визначити її вартість залежно від вартості активів і після цього провести з ним розрахунок. Однак коштів він не отримував і не вимагав їх виплати.
Білик пояснив це тим, що «Мрія» була сімейним бізнесом його батьків і фактично вже не працювала. За його словами, підприємство мало проблеми з електропостачанням, а частина постачальників була знищена або пошкоджена внаслідок ракетних ударів.
На запитання Етичної ради, чи виникло після його виходу з товариства боргове зобов’язання щодо виплати вартості частки, кандидат відповів, що фіксованої суми боргу не було, оскільки оцінку частки не проводили.
Водночас він наголосив, що навмисно не вчиняв жодних дій для отримання цих коштів.
За його словами, спроби впливати на діяльність товариства або своїх батьків могли б свідчити про збереження фактичного контролю над компанією.
Вихід із ТОВ «Мрія» Білик пов’язав насамперед із вимогами антикорупційного законодавства. Він пояснив, що мав припинити контроль над товариством у визначений законом строк, а через фактичну неактивність компанії та неможливість знайти управителя обрав вихід із товариства.
Нерухомість дружини в Криму
Велика частина співбесіди була присвячена нерухомості дружини кандидата в окупованому Криму.
У деклараціях зазначені дві квартири — у Сімферополі та Ялті.
Щодо квартири в Сімферополі Білик пояснив, що її придбали за рахунок інвестицій батьків у будівництво. Згодом права на квартиру були подаровані його дружині та її сестрі. Події, пов’язані з фінансуванням та оформленням майна, відбувалися приблизно у 2009 році.
Кандидат наголосив, що квартира є особистою приватною власністю його дружини.
Квартиру в Ялті, за його словами, приватизували у 2008 році на батька дружини, саму дружину та її сестру.
Після окупації Криму у 2014 році родина побоювалася можливого вилучення або націоналізації майна.
Білик пояснив, що його дружина не отримувала російського громадянства і після 2014 року Крим не відвідувала. Сам кандидат також заявив, що після 2014 року Криму не відвідував.
Водночас у 2015 році дружина видала своєму батькові довіреність, щоб він за місцевими правилами міг оформити дарування її частки квартири на матір.
Саме ця обставина викликала запитання Етичної ради. Члени Ради звернули увагу на можливу суперечність між невизнанням українською стороною окупаційного законодавства та використанням довіреності для здійснення юридичних дій за російськими правилами.
Білик пояснив, що не бачить у цьому суперечності. За його словами, такі дії були спрямовані на захист майна та приховування справжнього власника від окупаційних органів.
Батьки дружини, за словами кандидата, після окупації отримали російське громадянство. Вони також отримували російські пенсії, однак, як зазначив Білик, після 2019 року Крим не відвідували, а нині пенсії там не отримують.
Спадкові договори та майно батьків
Етична рада також запитувала кандидата про п’ять спадкових договорів.
Частина з них стосується будинку батьків у Калинівці та земельних ділянок.
За цими договорами Білик є набувачем майна після смерті батьків.
Ще один договір стосується квартири у Києві на вулиці Ареста Васькула, де кандидат проживає з 2007 року. Квартиру батьки придбали у 2005 році.
Окремий спадковий договір укладений щодо квартири на вулиці Олександри Довженка, де зареєстрована дружина Білика та здійснює адвокатську діяльність. Набувачем за цим договором є саме дружина кандидата.
Білик пояснив, що спадкові договори надають набувачу певні права ще до набуття права власності. Зокрема, він може контролювати збереження майна, мати доступ до нього та тимчасово проживати у відповідному майні.
90 тисяч гривень готівки та автомобіль за 225 тисяч
Окремо Етична рада звернула увагу на 90 тис. грн готівки, які дружина кандидата задекларувала у 2016 році, хоча у 2014–2016 роках у неї не було задекларованого доходу.
Білик пояснив, що кошти передавали дружині його батьки ще тоді, коли вона була студенткою. Частину грошей сім’я розміщувала на депозитах у банках «Київ» та «Хрещатик».
За словами кандидата, джерелом цих коштів були доходи батьків. Його батько працював у СБУ.
Після ліквідації банків кошти з депозитів повернули готівкою у 2015–2016 роках. Саме з цих коштів, за поясненням Білика, сформувалася сума, яку дружина задекларувала як готівку.
Члени Ради також запитали про транспортний засіб, придбаний у 2012 році за 225,9 тис. грн. При цьому сукупний задекларований дохід кандидата та його дружини тоді становив близько 16 тис. грн.
Білик пояснив, що автомобіль придбали його батьки за рахунок багаторічних заощаджень, отриманих від підприємницької діяльності з 1990-х років. Інший бізнес батьків вони продали у 2010 році, а отримані кошти залишалися в їхньому розпорядженні.
Чому Білик не став адвокатом
Окремо члени Етичної ради розпитували кандидата про його професійну діяльність.
У 2017 році він заснував юридичну фірму, а з 2018 до 2023 року був зареєстрований як ФОП та надавав юридичні консультації.
При цьому Білик свідомо не отримував свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Він пояснив, що не хотів залежати від професійних органів і вважав за краще спиратися на власні знання та доброчесність.
Кандидат підтвердив,
що отримував оплату від клієнтів за юридичні послуги. За його словами, для підтвердження роботи він створив систему звітності, у якій фіксувалися юридичні дії та надані послуги.
Він також надав Етичній раді договори та банківські виписки. Водночас не зміг отримати виписки з ПриватБанку за 2018 рік, попри відповідний запит.
«Найголовніше завдання — відновлення авторитету правосуддя»
Наприкінці співбесіди поговорили про те, як Білик бачить роль майбутнього члена ВРП.
Спочатку кандидат говорив переважно про цифровізацію, автоматизацію та зменшення навантаження на працівників Ради. Зокрема, він розповів, що підготував проєкт стратегії цифровізації ВРП і пропонує поступово відмовлятися від паперової роботи.
За його підрахунками, лише перехід від паперових до електронних запитів дозволив би заощадити близько восьми робочих днів одного працівника.
Білик також розповів про систему, яку самостійно розробив, і яка, за його словами, дозволяє на 70–80% автоматизувати роботу аналітика.
Однак член Етичної ради звернув увагу, що його запитували не про інструменти, а про конституційні завдання ВРП
Після цього кандидат назвав головним завданням Ради
відновлення авторитету правосуддя
Цього, на його думку, можна досягати через належні процедури формування суддівського корпусу, ефективне дисциплінарне провадження та інші механізми, які є у розпорядженні ВРП.
Три речі, які формують авторитет правосуддя
У заключній промові Білик назвав три складові, які, на його думку, впливають на авторитет судової влади.
Перша — довіра громадян до суду
Друга — довіра всередині суддівської спільноти
Третя — ставлення суддів до учасників процесу та один до одного
Кандидат звернув увагу на надмірне навантаження на суддів. За його словами, через велику кількість справ судді можуть бути виснажені, що впливає і на їхнє спілкування з учасниками процесів.
Він також зазначив, що існує нерозуміння між суддями з більш та менш навантажених судів, а також між представниками судової системи різних регіонів.
«Тому що оці три елементи: довіра громадян, довіра суддів, скажімо так, повага суддів до громадян і повага суддів один до одного — це якраз те, що має сформувати авторитет правосуддя», — сказав Білик.
Під час співбесіди кандидат також повідомив, що у 2017 році брав участь у конкурсі на посаду судді першої інстанції. На нинішній конкурс він не подавався.
Пояснюючи, чому не хоче стати суддею, Білик сказав, що бачить можливість бути кориснішим на рівні, де можна вирішувати системні проблеми судової влади, а не лише окремі справи.
Тепер Етична рада має оцінити його відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
