У селі Небіжка Луцького району в храмі Святої Великомучениці Варвари відбувся чин похорону полеглого на війні захисника Ігоря Лавришина
В останню дорогу воїна провели у четвер, 10 вересня, повідомили на сайті Луцької громади.
Ігор Васильович Лавришин народився 4 червня 1991 року в селі Кульчин Луцького району, де минули його дитинство та юність. Навчався в школі в Жидичині згодом – в Луцькому національному технічному університеті.
Після одруження разом з сім’єю жив у селі Небіжка Луцького району. У 2024 році став на захист України.
17 жовтня 2024 року загинув поблизу селища Гостре Покровського району Донецької області. Майже два роки вважався зниклим безвісти. Рідні до останнього сподівалися, що Ігор живий.
Попрощалися з захисником та провели його в останню дорогу рідні, друзі, однокласники, односельці, побратими й представники міської влади.
Однокласниця Юлія розповіла, що Ігор зі школи був дуже мудрим і розумним. Добре вчився. Для нього в пріоритеті були не оцінки, а знання. Давав на запитання дуже цікаві відповіді. Таким його запам’ятали шкільні друзі.
«Чуйний, ввічливий, завжди усміхнений, ніколи й нікому не сказав поганого слова. Він назавжди залишиться для нас світлою, доброю людиною», – сказали однокласники, які прийшли провести Ігоря в останню путь.
Троюрідна сестра Іванка розповіла, що Ігор був дуже дружелюбним, працьовитим, щирим, люблячим татом і чоловіком.
«Він був для мене найбільшою опорою і підтримкою в житті. Втрата дуже болить», – поділився рідний брат Ігоря Роман.
Поховали Ігоря Лавришина на кладовищі у селі Озерце
У військовослужбовця залишилися дружина Юлія восьмирічний син Андрій мама Наталія Ігорівна брат Роман сестра Кіра
