Нові вимоги до позовів про стягнення коштів уже працюють на практиці: суди залишають заяви без руху не лише через відсутність реквізитів рахунку, а й через ненадання документа, який підтверджує його наявність. При цьому Закон №4833-IX передбачає значно ширші зміни — від отримання даних про рахунки ще на етапі звернення до суду до цифрової взаємодії виконавців із банками, реєстрами та іншими державними органами. Фактично йдеться про побудову наскрізного механізму, який має супроводжувати виконання рішення від подання позову до роботи з майном боржника.
Реквізити рахунку тепер мають бути у позові про стягнення грошей
Змінами до Господарського процесуального кодексу передбачено, що юридична особа, яка звертається з позовом про стягнення грошових коштів, має зазначити у позовній заяві реквізити свого рахунку в банку або небанківського надавача платіжних послуг. Це передбачено частиною — 7 статті 162 ГПК України.
Для фізичної особи та ФОП передбачений інший варіант. Вони також зазначають реквізити рахунку, але якщо такого рахунку немає, можуть повідомити про його відсутність.
У такому разі позивач має зазначити бажаний спосіб отримання коштів, якщо позов буде задоволено.
Аналогічні положення передбачені частиною 7 статті 175 ЦПК України.
Нові правила містять ще одну вимогу. Якщо позивач зазначає реквізити рахунку, то до позовної заяви потрібно додати документ, який підтверджує наявність цього рахунку.
Такі вимоги передбачені частиною 7 статті 164 ГПК України та частиною 8 статті 177 ЦПК України.
Зокрема, для фізичної особи та ФОП закон передбачив виняток. Вони можуть зазначити в позові, що банківського рахунку не мають. Якщо рахунку немає, фізична особа або ФОП повідомляє про це суд та зазначає бажаний спосіб отримання коштів. Закон при цьому не визначає конкретний спосіб такого отримання, зокрема не встановлює обов’язковий поштовий переказ.
Водночас, нововведення стосується не лише позовів. У Господарському процесуальному кодексі відповідні положення внесли до статті 150, яка регулює зміст заяви про видачу судового наказу. У ЦПК такі зміни внесли до статті 163.
Якщо ж заявником є юридична особа, вона зазначає реквізити свого рахунку.
Чому рахунок потрібно вказувати у позовній заяві
Закон також розширює можливості автоматизованої системи виконавчого провадження. Вона має забезпечувати обмін інформацією між державними та приватними виконавцями, державними органами, банками, фінансовими установами та небанківськими надавачами платіжних послуг. Завдяки цьому виконавці зможуть отримувати необхідні дані про боржника, зокрема інформацію про його майно, доходи та кошти.
Крім того, у виконавчому документі можуть зазначатися відомі суду чи іншому органу реквізити рахунків стягувача та боржника.
Тому вимога вказувати рахунок ще на етапі подання позову є частиною ширших змін. Інформацію, яка може знадобитися для виконання рішення в майбутньому, закон передбачає збирати вже під час розгляду справи, щоб надалі її можна було використати у виконавчому провадженні.
Коли почнуть діяти зміни
Закон №4833-IX набирає чинності поетапно. Частина його положень уже діє, тоді як окремі норми набудуть чинності 23 жовтня 2026 року. Зокрема розділ I та пункти 2–6 розділу II Закону набирають чинності лише через шість місяців з дня опублікування.
Водночас зміни до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів уже застосовуються. Саме вони встановлюють нові вимоги до позовів про стягнення коштів та заяв про видачу судового наказу. Як зазначають суди у своїх ухвалах, відповідні зміни до ГПК набрали чинності 24 квітня 2026 року.
У цьому випадку показовою є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2026 року у справі №904/2817/26. Спір виник між двома ТОВ щодо стягнення 1 649 333,02 грн збитків. Під час перевірки заяви суд встановив, що позивач не надав доказів сплати судового збору. З огляду на ціну позову та подання заяви в електронній формі його розмір становив 19 792 грн.
Крім того, суд застосував нові вимоги, внесені Законом №4833-IX. Як зазначено в ухвалі, частину сьому статті 162 ГПК доповнено вимогою зазначати у позові юридичної особи про стягнення коштів реквізити її рахунку в банку або небанківського надавача платіжних послуг. Водночас частина сьома статті 164 ГПК вимагає додавати документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
У цьому випадку позивач зазначив реквізити рахунку у прохальній частині позову,
однак документа, який підтверджував би наявність рахунку, не надав.
Суд звернув увагу, що позов подано вже після набрання чинності відповідними змінами до ГПК — 24 квітня 2026 року. У результаті позовну заяву залишили без руху.
Як зміниться виконавче провадження
Як вже писала «Судово-юридична газета» зкон №4833-IX розширює можливості автоматизованої системи виконавчого провадження та передбачає більш активний обмін інформацією між виконавцями, державними органами, банками та іншими установами.
Зокрема, автоматизована система зможе взаємодіяти з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг та державними реєстрами. Окремо передбачено взаємодію Єдиного реєстру боржників з іншими реєстрами. Такі зміни мають забезпечити виконавців інформацією, необхідною для виявлення майна та коштів боржника, а також для проведення інших виконавчих дій. Закон також передбачає автоматизацію окремих процедур, зокрема зняття арештів після повного погашення заборгованості.
Також зміни стосуються майна боржників. Якщо особа звертається за вчиненням дії щодо відчуження та/або застави майна,
яке їй належить, наявність відомостей про неї в Єдиному реєстрі боржників є підставою для відмови у проведенні такої дії. Винятки встановлюються самим Законом «Про виконавче провадження».
Водночас Закон №4833-IX передбачає зміни не лише до правил виконавчого провадження. Ним також внесено зміни до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів України, а також законів «Про дорожній рух», «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність», «Про іпотеку», «Про депозитарну систему України», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Таким чином, зміни охоплюють не лише безпосередню роботу державного чи приватного виконавця, а й обмін інформацією між виконавчим провадженням, банківською системою та державними реєстрами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
