У ситуації домашнього насильства першочерговим завданням є безпека постраждалої особи. Водночас важливо належним чином зафіксувати обставини події, оскільки такі матеріали можуть мати значення під час звернення до поліції, отримання термінового заборонного припису, розгляду справи про адміністративне чи кримінальне правопорушення, а також при зверненні до суду за обмежувальним приписом.
Українське законодавство передбачає декілька механізмів захисту від домашнього насильства — від невідкладного реагування поліції до встановлення судом триваліших обмежень для кривдника.
Куди звертатися у разі домашнього насильства
Якщо існує безпосередня загроза життю чи здоров’ю, необхідно телефонувати до Національної поліції за номером 102. У разі необхідності медичної допомоги можна звернутися за номером 103 або безпосередньо до закладу охорони здоров’я. Міністерство внутрішніх справ також рекомендує у разі тілесних ушкоджень звернутися до медичного закладу та детально повідомити лікарям про обставини їх отримання.
Цілодобово працює урядова гаряча лінія 1547 з питань протидії торгівлі людьми,
запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей. Для громадян України, які перебувають за кордоном, діє номер +38 (044) 284-19-43. Дзвінки на 1547 зі стаціонарних та мобільних телефонів в Україні є безкоштовними, а звернення можуть бути анонімними та конфіденційними.
Постраждалі особи можуть звертатися до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, денних центрів, кризових кімнат, притулків та інших спеціалізованих служб підтримки. Якщо від насильства постраждала дитина або вона стала його свідком, до реагування також залучаються служби у справах дітей та органи опіки і піклування.
Що таке терміновий заборонний припис і коли його може винести поліція
Одним із механізмів негайного захисту є терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Його виносить уповноважений підрозділ Національної поліції у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи.
Припис може бути винесений як за заявою постраждалої особи, так і за власною ініціативою поліцейського за результатами оцінки ризиків.
Його строк становить до 10 діб.
Терміновий заборонний припис може зобов’язати кривдника залишити місце проживання або перебування постраждалої особи, заборонити йому входити та перебувати в такому місці, а також заборонити в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
При цьому закон прямо встановлює пріоритет безпеки постраждалої особи. Вимога залишити житло може застосовуватися незалежно від того, кому належить відповідне житлове приміщення. Якщо кривдник відмовляється добровільно його залишити, поліцейські можуть у встановленому законом порядку застосувати заходи примусу.
Водночас заборона наближатися до постраждалої особи або визначених місць на певну відстань належить уже до заходів, які може встановити суд у межах обмежувального припису.
Які докази домашнього насильства варто зберігати
Фіксація обставин домашнього насильства може мати значення як для оцінки ризиків, так і для подальшого адміністративного, кримінального чи цивільного провадження.
МВС рекомендує зберігати фотографії тілесних ушкоджень, повідомлення з погрозами, записи телефонних розмов,
медичні документи та інші матеріали, які можуть підтвердити обставини події.
Значення можуть мати матеріали викликів поліції та поданих заяв, термінові заборонні приписи, протоколи про адміністративні правопорушення, медичні довідки й виписки, фото та відео, листування у месенджерах, електронні повідомлення, а також показання осіб, яким відомі обставини подій.
Водночас відсутність певного документа сама по собі не означає, що особа позбавлена права на судовий захист. Відповідно до ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису зазначаються обставини, що свідчать про необхідність такого захисту, та докази, що їх підтверджують, — за наявності. Якщо самостійно надати відповідні докази неможливо, заявник може просити суд про їх витребування.
Під час збирання та зберігання доказів першочерговою залишається особиста безпека. Якщо існує ризик втрати телефону, документів або доступу до електронних матеріалів, доцільно подбати про їх резервне збереження у безпечному місці.
Яка відповідальність передбачена за домашнє насильство
Відповідальність залежить від конкретних обставин та характеру вчинених дій.
Стаття 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за умисне вчинення домашнього насильства фізичного, психологічного або економічного характеру, внаслідок якого було завдано шкоди фізичному або психічному здоров’ю потерпілої особи. Закон також передбачає окремі санкції, якщо правопорушення вчинено стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або повторно протягом року.
Кримінальна відповідальність за статтею 126-1 КК України настає за умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя, колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває чи перебував у сімейних або близьких відносинах, якщо це призводить до передбачених законом негативних наслідків для потерпілої особи. За цією статтею, зокрема, передбачені громадські роботи, пробаційний нагляд, обмеження волі або позбавлення волі.
При цьому конкретні насильницькі дії залежно від їх характеру та наслідків можуть містити склад й інших кримінальних правопорушень.
Окремо законодавство встановлює відповідальність за порушення застосованих до кривдника заходів.
Невиконання термінового заборонного припису поліції передбачене статтею 173-8 КУпАП і може потягти штраф, громадські роботи або адміністративний арешт.
Умисне невиконання обмежувального припису, встановленого судом, обмежувальних заходів або умисне ухилення від проходження програми для кривдників у передбачених законом випадках може мати наслідком кримінальну відповідальність за статтею 390-1 КК України.
Обмежувальний припис через суд
Для більш тривалого захисту особа, яка постраждала від домашнього насильства, або її представник може звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. У передбачених законом випадках із такою заявою в інтересах дитини можуть звернутися її законні представники, визначені законом родичі та орган опіки і піклування.
Суд може заборонити кривднику перебувати разом із постраждалою особою, зобов’язати усунути перешкоди у користуванні майном, обмежити його спілкування з постраждалою дитиною, заборонити наближатися на визначену відстань до місця проживання, навчання чи роботи постраждалої особи, розшукувати або переслідувати її,
а також контактувати з нею особисто, телефоном, через електронні засоби зв’язку чи третіх осіб.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. За заявою визначених законом осіб та на підставі оцінки ризиків суд може продовжити його ще на строк не більше шести місяців після закінчення первісно встановленого строку.
За правилами Цивільного процесуального кодексу справа про видачу обмежувального припису розглядається судом не пізніше ніж через 72 години після надходження заяви. Рішення про видачу припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання. Судові витрати, пов’язані з розглядом такої справи, відносяться на рахунок держави.
Таким чином, українське законодавство передбачає як механізм невідкладного захисту через поліцію, так і можливість отримати триваліші обмеження для кривдника через суд. Фіксація попередніх епізодів, медичні документи, звернення до поліції та інші матеріали можуть бути важливими доказами, однак їх відсутність не позбавляє постраждалу особу права звернутися по захист.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
