Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області розглянув цивільну справу за позовом військовозобов’язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відшкодування моральної шкоди, завданої внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів недостовірних відомостей про порушення правил військового обліку.
Позивач просив стягнути 50 000 грн компенсації моральної шкоди, посилаючись на те, що через відображення у застосунку «Резерв+» статусу особи, яка нібито перебуває у розшуку, він зазнав психологічних переживань та був змушений захищати свої права у судовому порядку.
Суть справиПозивач звернувся до суду із вимогою про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. Підставою для звернення стало те, що після формування електронного військово-облікового документа через мобільний застосунок «Резерв+» він виявив інформацію про нібито порушення правил військового обліку.
У розділі щодо причини розшуку було зазначено, що позивач начебто не уточнив облікові дані у встановлений строк, а датою початку розшуку було визначено 17 травня 2025 року.
Позивач вважав, що територіальний центр комплектування незаконно вніс та тривалий час зберігав у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів недостовірні відомості про порушення ним правил військового обліку.
За його твердженнями, відображення такого статусу спричинило значний психоемоційний стрес, стан правової невизначеності, побоювання можливого затримання та доставлення до територіального центру комплектування. Позивач зазначав, що через це був змушений змінити звичний спосіб життя, обмежити пересування, уникати громадських місць та скоротити соціальні контакти.
Також позивач повідомляв, що 20 серпня 2025 року звертався до територіального центру комплектування зі скаргою щодо вилучення недостовірної інформації. Однак отримав відповідь із відмовою у виправленні даних та пропозицією особисто прибути до територіального центру комплектування для вирішення питання щодо можливого притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач також посилався на те, що відповідач подав апеляційну скаргу на рішення адміністративного суду,
яким було встановлено протиправність внесення відповідних відомостей. На його думку, це призвело до додаткового продовження порушення його прав.
Раніше Закарпатський окружний адміністративний суд розглянув спір щодо правомірності внесення інформації до Реєстру та частково задовольнив позов. Суд визнав протиправними дії територіального центру комплектування щодо внесення даних про порушення правил військового обліку та зобов’язав виключити цю інформацію з Реєстру.
Адміністративний суд також встановив, що у застосунку «Резерв+» відображалася інформація про порушення правил військового обліку, а причиною розшуку було зазначено нібито неуточнення даних до 16 липня 2024 року.
У подальшому відповідне рішення набрало законної сили після повернення апеляційної скарги територіального центру комплектування через неусунення її недоліків.
Позиції сторінПозивач наполягав, що встановлена адміністративним судом протиправність дій територіального центру комплектування є підставою для компенсації моральної шкоди. Він зазначав, що незаконне відображення статусу особи, яка перебуває у розшуку,
негативно вплинуло на його психологічний стан, спричинило постійне відчуття тривоги та змусило витрачати час і зусилля на оскарження дій відповідача.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову. У відзиві він зазначав, що для стягнення моральної шкоди необхідно довести не лише протиправність поведінки, а й сам факт заподіяння шкоди, її характер, обсяг та причинний зв’язок між діями відповідача і негативними наслідками.
На думку відповідача, сам факт визнання дій територіального центру комплектування незаконними не означає автоматичного виникнення права на компенсацію моральної шкоди, оскільки позивач не надав належних доказів фактичного заподіяння йому таких страждань.
Позиція суду та правові висновкиСуд у справі № 303/5413/26 зазначив, що рішенням адміністративного суду вже встановлено факт протиправності дій територіального центру комплектування щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку. Відповідно до положень цивільного процесуального законодавства ці обставини не потребують повторного доказування під час розгляду іншої справи.
Водночас суд звернув увагу, що попереднім рішенням не було встановлено факт заподіяння моральної шкоди, її характер та розмір, тому саме ці обставини підлягали доведенню у межах цієї справи.
Суд послався на положення Цивільного кодексу України, відповідно до яких особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Також суд зазначив, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади або їх посадових осіб, відшкодовується державою незалежно від вини таких органів чи осіб.
Разом із тим суд наголосив, що відсутність необхідності доводити вину органу державної влади не означає автоматичного виникнення права на компенсацію. Необхідним залишається встановлення інших умов цивільно-правової відповідальності.
Суд зазначив, що моральна шкода може проявлятися не лише у погіршенні стану здоров’я, а й у душевних стражданнях, психологічному напруженні, вимушених змінах у житті та інших немайнових наслідках. Водночас самі твердження особи про пережиті негативні емоції не звільняють її від обов’язку довести відповідні обставини.
Оцінюючи докази, суд встановив, що матеріали справи не підтверджують таких наслідків, як фактичне затримання позивача, обмеження свободи пересування, припинення професійної діяльності, погіршення сімейних чи соціальних зв’язків, поширення інформації, яка принижує честь і гідність, або звернення за медичною чи психологічною допомогою.
Разом із тим суд врахував, що перебування особи у державному реєстрі зі статусом порушника правил військового обліку та особи, яка перебуває у розшуку, за своєю природою може викликати занепокоєння, тривогу та відчуття правової невизначеності.
Суд також врахував, що протягом певного періоду існувала можливість застосування до позивача заходів, пов’язаних із розшуком, однак доказів більш тяжких наслідків, на яких наполягав позивач, надано не було.
Щодо подання відповідачем апеляційної скарги суд зазначив, що саме по собі використання передбаченого законом права на оскарження судового рішення не може вважатися протиправною поведінкою або зловживанням процесуальними правами.
Визначаючи розмір компенсації, суд врахував тривалість перебування недостовірних відомостей у Реєстрі,
наявність протягом частини цього періоду можливості застосування заходів розшуку, а також відсутність доказів більш тяжких негативних наслідків.
У результаті суд дійшов висновку, що встановлене порушення є достатнім для компенсації моральної шкоди, однак заявлена сума 50 000 грн не підтверджена належними доказами. Суд визначив розмір відшкодування у 5000 грн.
Таким чином, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області частково задовольнив позов та стягнув із територіального центру комплектування за рахунок бюджетних асигнувань 5000 грн моральної шкоди. У решті вимог суд відмовив.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
