Після російського удару 25 вересня, внаслідок якого було пошкоджено будівлю Вищої ради правосуддя та постраждали шестеро людей, ВРП досить швидко повернулася до роботи. Уже 29 вересня Рада проводить чергове засідання. Але разом із засіданнями повноцінно не повернулася головна ознака публічності її роботи —онлайн-трансляція.
На порядку денному — кадрові та дисциплінарні питання: внесення Президентові подань про призначення суддів Дніпровського та Львівського апеляційних судів, звільнення суддів та розгляд дисциплінарних скарг.
Рішення ухвалюються. А побачити, як саме, громадськість не має змоги.
І пояснювати це лише «поганим інтернетом» стає дедалі складніше. Закон України «Про Вищу раду правосуддя» закріплює відкритість засідань Ради, а Регламент ВРП прямо передбачає їх онлайн-трансляцію на YouTube-каналі та офіційному вебсайті Ради, крім передбачених випадків.
Якщо для проведення засідання без ефіру існують визначені правилами підстави — ВРП має їх назвати. Окреме питання — відповідальність голови ВРП Григорія Усика. Саме керівництво Ради має забезпечувати належну організацію її роботи та публічність процесів.
Ця ситуація лише доповнює низку скандалів навколо Ради: святкування її членів у ресторані після масованої атаки на Київ, питання до організації безпеки, які проявились після удару 25 вересня, та дворічне мовчання навколо так званих «кошиків» кандидатів на суддівські посади Лише після того, як НАБУ та САП у серпні 2026 року оприлюднили плівки НСРД у межах операції «Феміда» ВРП видала заяву про неприпустимість формування «особистої лояльності» суддів.
Тож «технічні проблеми» з трансляцією дедалі менше схожі на випадковість і дедалі більше — на ще один симптом проблеми з відкритістю ВРП.
Виникає незручне для Ради питання: чому орган, який контролює поведінку суддів, розглядає дисциплінарні справи та вимагає від суддів дотримання професійних стандартів, сам щоразу знаходить пояснення власним проблемам із відкритістю?
Після атаки ВРП змогла відновити засідання. Якщо Рада здатна ухвалювати кадрові та дисциплінарні рішення, вона має бути здатною забезпечити й передбачену її правилами публічність цього процесу.
Бо коли для суддів діють жорсткі стандарти, а для самого органу суддівського врядування — «технічні проблеми», це дедалі більше нагадує подвійний стандарт.
Відсутність трансляцій засідань ВРП 29 вересня — це не технічний випадок, а намагання приховати від суспільства кризу доброчесності. Коли орган суддівського врядування влаштовує банкети в день масованої атаки, провалює безпеку власного апарату та мовчить про політичний тиск, закритість стає його головним захисним механізмом. Суспільство чекає не чергових виправдань про «поганий інтернет», а реального кадрового очищення та прозорості.
Автор: Володимир Право
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
