Під час повітряної тривоги людина, яка опинилася на зупинці, у парку чи на відкритій території, може просто не встигнути швидко дістатися до безпечного місця. Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець звернув увагу на цю прогалину в системі цивільного захисту та порушив питання мобільних укриттів у столиці.
Коротко про головне
- Дмитро Лубінець заявив, що в Києві немає мобільних укриттів, хоча такі конструкції вже використовують в інших регіонах.
- Омбудсман закликав оцінити потребу в захисних спорудах біля зупинок, у парках, на відкритих територіях та інших людних місцях.
- Первинні мобільні укриття призначені для короткострокового перебування людей до чотирьох годин.
- Лубінець наголосив, що такі конструкції мають відповідати вимогам, бути придатними до використання та доступними для маломобільних людей.
наскільки близько вона розташована і чи є до неї доступ.
“Повітряна тривога триває годинами: а куди ховатися людям, які перебувають на вулиці?!
Бігти у кав’ярню? Ховатися під дерево? Лягати на асфальт і сподіватися, що уламок пролетить повз? Звучить абсурдно, але такі реалії у столиці України!
На 5-й рік повномасштабної війни повністю провалена система цивільного захисту. Кількість укриттів не покриє всього населення столиці у разі погіршення ситуації. А мобільні укриття — взагалі відсутні!”, – наголосив Лубінець.
За оцінкою Омбудсмана, наявна система цивільного захисту не забезпечує достатнього покриття для всіх мешканців Києва. Окремо він наголосив на відсутності мобільних укриттів у столиці, хоча в інших регіонах такі рішення уже застосовують.
«Коли лунає повітряна тривога, людина не повинна залишатися сам на сам із питанням: «Де мені сховатися?» Вона має знати відповідь на нього ще до того, як пролунає перша сирена», — зазначив Омбудсман.
Його акцент стосується передусім доступності захисту: споруда має бути не просто позначена на карті міста, а реально досяжна для людини в момент небезпеки.
Де захисту для людей може бракувати найбільшеЛубінець закликав громади оцінювати потребу в укриттях з огляду на те, де люди фактично проводять час. Серед таких місць він назвав зупинки громадського транспорту, парки, відкриті території та інші локації масового скупчення.
Саме там відстань до стаціонарної захисної споруди може стати критичною під час повітряної тривоги. Мобільні конструкції Омбудсман розглядає як один із варіантів для територій, де швидко облаштувати повноцінне стаціонарне укриття неможливо.
За нормативами, первинні мобільні укриття розраховані на короткострокове перебування людей — до чотирьох годин. Тобто йдеться про додатковий елемент системи захисту, який може бути розміщений ближче до місць постійного перебування містян.
Чи можуть мобільні укриття замінити стаціонарні спорудиЛубінець застеріг від сприйняття мобільних конструкцій як заміни повноцінній системі цивільного захисту. За його словами, вони не повинні підміняти захисні споруди або споруди подвійного призначення.
Їхня функція інша: дати людям можливість швидко сховатися там, де поруч немає стаціонарного об’єкта і де його неможливо оперативно створити.
Омбудсман також запропонував розглядати розвиток мобільних підземних укриттів. На його думку, такий формат може забезпечувати вищий рівень захисту.
Таким чином, питання стосується не вибору між стаціонарними та мобільними спорудами, а того, як доповнити наявну систему там, де вона поки не покриває повсякденні маршрути людей.
Якими мають бути мобільні укриттяКількість встановлених конструкцій сама по собі не вирішує проблему, якщо вони не відповідають вимогам або не готові прийняти людей у потрібний момент. Саме на цьому Лубінець зробив окремий акцент.
«Недостатньо просто встановити конструкцію. Потрібно забезпечити, щоб вона відповідала вимогам, була належним чином оформлена, утримувалася та залишалася придатною для використання», — наголосив Дмитро Лубінець.
Контроль, за його словами, має охоплювати відповідність таких об’єктів установленим вимогам, їхнє оформлення, утримання і постійну готовність.
Ще одна принципова умова стосується доступності. Укриттями повинні мати можливість користуватися люди з інвалідністю та представники маломобільних груп населення.
Інформація про розташування захисних споруд також має бути зрозумілою та доступною для громадян.
Що показав приклад Сумської громадиПроблему відповідності мобільних споруд установленим правилам Лубінець проілюстрував ситуацією у Сумській громаді. Там 41 мобільне укриття встановили ще до набрання чинності відповідними державними стандартами.
За словами Омбудсмана, зараз ці конструкції не сертифіковані та не включені до фонду захисних споруд цивільного захисту. Водночас громада планує встановити ще 30 таких об’єктів.
Цей приклад демонструє практичну проблему, на яку звертає увагу Лубінець: установка конструкції ще не означає, що вона автоматично стає повноцінною частиною системи цивільного захисту. Необхідними залишаються відповідність установленим вимогам, належне оформлення та контроль за її станом.
Що пропозиція Лубінця означає для громадЗаклик Омбудсмана фактично ставить перед громадами два питання: чи достатньо укриттів у місцях реального перебування людей і чи можна безпечно користуватися вже встановленими об’єктами.
Для Києва проблема особливо стосується відкритих міських просторів, зупинок і парків, де повітряна тривога може застати людину далеко від звичного маршруту до захисної споруди. Мобільні укриття Лубінець пропонує розглядати як додаткову можливість скоротити цей шлях.
Водночас його позиція не зводиться до простого збільшення кількості конструкцій. Кожен такий об’єкт має бути придатним до використання, відповідати вимогам, залишатися доступним для різних груп населення, а люди повинні розуміти, де він розташований.
