Суми

Як переселенці з Луганщини адаптувалися в Сумах

17 жов•Панорама

«Ми приїхали до Сум 22 травня 2014 р. з м. Щастя, що на Луганщині. Ми встигли на "останній потяг", що називається. У ту ніч, коли ми вже приїхали у Суми, була обстріляна одна з залізничних станцій Луганської області, і саме ця дата вважається датою початку бойових дій у Луганській області». Так згадує історію свого вимушеного переселення нині сумчанка, а колись луганчанка Наталія ЄСІНА.
Наталія Єсіна народилася і провела дитинство у Красному Лучі (тепер м. Хрустальне Луганської області, яке з весни 2014 р. перебуває під окупацією росії). Там її оточувала любляча родина, яка завжди була налаштована проукраїнськи, як і більшість оточення Наталі. Її бабуся розмовляла хоча й суржиком, але українською, мама працювала журналісткою у місцевій газеті, тому не дивно, що сьогодні, коли люди спілкуються з Наталією Єсіною, перше, що їх вражає – це чудова і непритаманна для Сумщини щира українська мова. Наталка навчалася в школі, коли почала писати свої перші замітки до газети, де працювали мама і хрещена, але життя своє зі словом пов'язувати не планувала: сама хотіла стати юристом, а батьки наполягали на педагогіці. Але доля склалася інакше, і першу освіту вона отримала у Східноукраїнському національному університеті ім. Даля саме за фахом журналіста. Наталія ніколи не сиділа без діла і без роботи: «Для мене не було питання, як знайти роботу, працювала ще зі студентства. Після отримання «червоного» диплома магістра, я вже мала три-чотири пропозиції працевлаштування. Обрала обласну...

Доля, Дія, школа

Читайте ще