Суми

Перемога на Серединобудщині — село на кордоні з рф, де зараз живе лише 7 людей

21 жов•НА МЕЖІ

Населений пункт Перемога на кордоні з рф, який, за даними Вікіпедії, вперше згадується як хутір Ішутин у 1779–1781 роках, до початку повномасштабного вторгнення був популярним місцем дачного відпочинку містян. Сьогодні його життя кардинально змінилося через війну. Про минуле та сучасний стан села розповів у своєму краєзнавчому матеріалі кореспондент “На межі” Сергій Солдатов.

5 назв населеного пунктуЗа даними інформаційного ресурсу Вікіпедія село протягом свого існування неодноразово змінювало назву. Вперше населений пункт згадується у описі Новгород-Сіверського намісництва 1779–1781 років як хутір Ішутин, який належав Борисоглібському кафедральному монастирю. Пізніше село називалося хутір Ішуткин (Кравченко) — 1859 р., хутір Ішуткин — 1892, 1897, 1901, 1913 та 1917 рр., хутір Ішуткин (Сибілів) — 1923 р.

Місцевий краєзнавець Анатолій Нетудихаткін у своїй книзі “Середино-Будський район. Долі людей та поселень краю” зазначає, що до війни в Перемозі було близько 40 дворів, а в кожній родині проживало майже десять осіб. У селі діяв власний колгосп «Аврора», назва якого згодом стала новою назвою поселення.

Після Німецько-радянської війни, як зазначено на Вікіпедії 1 вересня 1946 року село отримало сучасну назву Перемога на честь перемоги над нацистською Німеччиною.

Історія селаЗа даними Вікіпедії на початку свого існування хутір належав Борисоглібському кафедральному монастирю Чернігівської архієпископії, який мав у селі млин на двох колесах на річці Знобівка та хату для мірошника. У 1859 році хутір нараховував 7 домогосподарств, в яких проживали 17 чоловіків та 21 жінка. Тоді він значився власницьким і належав місцевому поміщику.

За словами мешканців, після Другої світової війни Перемога була відбудована і підпорядковувалася Велико-Берізковській сільській раді. Більшість жителів працювали у колгоспі «Зоря», а в самому селі діяли вівцеферма та молочно-товарна ферма. Раніше тут також працював магазин, але через малу кількість населення та низьку купівельну спроможність його закрили близько 20 років тому.

Як розповіли місцеві, після ліквідації колгоспу частина жителів переїхала до більш розвинених населених пунктів, а сама Перемога стала привабливим місцем дачного відпочинку,

переважно для містян із Середини-Буди, хоча приїжджали люди й з інших міст. Імовірно через велику кількість дач єдина вулиця села отримала назву Дачна. Чисте повітря, навколишній ліс і річка Знобівка, що протікає за кілька десятків метрів від села, сприяли відпочинку, а дехто навіть привозив сюди свої бджолині пасіки.

Війна змінила життяПовномасштабне вторгнення росії внесло свої корективи у життя населеного пункту та його мешканців. На початок 2022 року постійно у селі проживало близько 12 людей, зараз — семеро. Із семи людей двоє — місцеві жителі, а п’ятеро — переселенці, які в різний час за роки війни знайшли прихисток у Перемозі.

Зупинка в селі Перемога. Фото: Сергій Солдатов. Na Mezhi Yampil Село і його жителі минулого року зазнали ударів російських військ. У зведенні Оперативного командування «Північ» йдеться про три КАБи, якими обстріляли Перемогу 14 серпня 2024 року. Наприкінці серпня того ж року село зазнало атаки дронів, внаслідок якої пожежа знищила три будинки. Мешканці повідомляють, що горіли будинки, ліс і суха рослинність. Вогонь гасили мешканці та рятувальники ДСНС.

Знищений російським обстрілом будинок у селі Перемога в серпні 2024 року. Фото: Сергій Солдатов Na Mezhi Yampil За словами жителів Перемоги, звуки вибухів, свист снарядів і мін, гул дронів над головою вони чують майже щоденно. Іноді щось «прилітало» по околицях села, а останній обстріл 14 жовтня цього року залишив після себе вибоїну на дорозі від розриву російських мін та уламки на деяких подвір’ях.

Ліс, який горів навколо села Перемога. Фото: Сергій Солдатов Na Mezhi Yampil

Зоря, Ферма, Перемога, рада, Доля

Читайте ще