12 березня 2026 року життя військового з Шостки Миколи Самсонова обірвалося через хворобу серця.
Народився 29 березня 1985 року в селі Радивонівка Якимівського району Запорізької області. Виріс у невеликій родині, де було двоє дітей.
Хлопчик закінчив Радивонівську загальноосвітню школу, професійну освіту здобув за спеціальністю «Кухар». Після навчання проходив строкову військову службу.
У мирному житті чоловік працював на Новій пошті. Півтора року тому він зустрів кохання свого життя - Олену, з якою одружився. Микола Юрійович дуже тепло ставився до її сина, між ними були щирі та добрі стосунки.
У дорослому віці захоплювався риболовлею, любив проводити час на природі разом із сім’єю. Завжди із задоволенням ремонтував автомобілі і мав до цього справжній талант. За словами родичів, Микола був доброю, щирою, чесною та працьовитою людиною. На нього завжди можна було покластися. Намагаючись завжди допомогти іншим, він сам ніколи не скаржився на життя, як би не було важко. «Все добре», - буде він заспокоювати родину навіть перебуваючи на фронті… Жвавий, активний, товариський, з прекрасним почуттям гумору - саме таким запам’ятають Миколу Юрійовича його родичі та друзі. Він був «людиною з сонцем в крові», після спілкування з якою на душі ставало тепло та затишно.
23 березня 2021 року чоловік добровільно став на захист України, приступивши до військової служби за контрактом. У різні періоди війни захищав Батьківщину на Донецькому, Луганському та Харківському...
