Не всі країни, де розвивається майнінг біткоїна, можуть продемонструвати стійке й ефективне регуляторне середовище, що охоплює питання від енергоспоживання до оподаткування. Комплексного варіанта регулювання майнінгу немає навіть у США та КНР, які є лідерами у цій сфері. Однак Казахстан запропонував свій унікальний метод адміністрування індустрії майнінгу біткоїна. У казахстанському підході варто відзначити націленість на безпеку національної енергосистеми та прозорість у доходах майнерів для податкових органів. З точки зору адміністрування індустрії тут головна роль надається профільному міністерству з цифрових активів – Міністерству цифрового розвитку та аерокосмічної промисловості Республіки Казахстан, яке змогло забезпечити консенсус між державними інтересами та бізнес-спільнотою.
За словами президента Асоціації розвитку блокчейну й індустрії дата-центрів у Казахстані Даніяра Мубаракова, казахстанський майнінг завдяки закону «Про цифрові активи в РК» досить гармонічно увійшов до енергосистеми, споживаючи надлишки електричної енергії в нічний час, тим самим балансуючи мережу.
Профільний закон, за інформацією Даніяра Мубаракова, не лише виконує обмежувальну роль в енергоспоживанні, а й мотивує майнерів розвивати власну енергогенерацію та відновлювані джерела енергії, оскільки для цих джерел знижено додаткові податкові збори. Загалом у казахстанських майнерів є три доступних джерела енергопостачання:
імпортна електрична енергія; профіцитні обсяги електроенергії, незатребувані в енергосистемі; електроенергія, отримана з власних джерел. Прозорість у відстеженні доходів майнерів забезпечується зобов'язанням використання акредитованих майнінг-пулів, які інтегруються з інформаційними базами податкових органів. У Казахстані біткоїн визначено як майно, а умовним доходом майнера визнається розподілений обсяг біткоїнів від акредитованих майнінг-пулів. Доходи майнерів оподатковуються стандартним 20% корпоративним прибутковим податком, як будь-який інший бізнес у Казахстані. За словами Даніяра Мубаракова, галузь свідомо пішла на розкриття та прозорість своїх доходів з метою отримати довіру казахстанських регуляторів і забезпечити собі репутацію абсолютно законної та добропорядної індустрії.
Така ідилія між державою та індустрією майнінгу складалася не завжди. У 2021–2022 роках країну захлеснула хвиля нелегальних майнерів після заборони майнінгу в КНР. Скориставшись напливом дешевого обчислювального обладнання, багато хто почав безконтрольно відкривати свої ферми, не дотримуючись вимог у галузі енергопостачання. Держава як екстрений захід запровадила податкову плату, що значно підвищує вартість електроенергії для майнерів, що майже не вирішило проблеми і більше нашкодило легальним учасникам ринку, ніж нелегальним майнерам. До речі, нещодавні податкові поправки скасували раніше вжиті екстрені заходи та ввели фіксовані надбавки до тарифів на електроенергію, які були узгоджені між державою та бізнесом.
Своєчасне ухвалення закону «Про цифрові активи РК» поступово вижило «сірих майнерів» шляхом ліцензування діяльності цифрового майнінгу та створенням реєстру обчислювального обладнання. Відповідно до закону майнери можуть отримати два види ліцензій:
перша категорія – власники центрів оброблення даних та обчислювального обладнання; друга категорія – власники лише обчислювального обладнання,
яке має бути розміщене у дата-центрах з ліцензією 1 категорії. Важливим моментом отримання ліцензії першої категорії є коректність і законність підключення майнингових дата-центрів до джерела електроенергії. Цей факт поставив поза законом дата-центри, які були розташовані у житлових зонах, школах, офісах тощо. Впровадження ліцензій та реєстру обчислювального обладнання суттєво полегшило життя правоохоронним органам у боротьбі з несумлінними учасниками ринку.
У загальних рисах архітектура та система регулювання майнінгу в Казахстані має не лише стримувальний характер, а й дає можливість розвиватися серйозним компаніям, які розглядають умову забезпечення прозорості як свою стратегію сталого розвитку. Звичайно, це регулювання відбувається на тлі дефіциту електричної енергії, який відчуває Казахстан, і казахстанські майнери можуть похвалитися лише 60% аптаймом. Але з огляду на активність Казахстану у відновленні власної енергосистеми після енергетичної кризи мимоволі складається думка, що поточна ситуація в енергосистемі – це тимчасове явище.
Профільне міністерство спільно з Міністерством енергетики Республіки Казахстан та Асоціацією розвитку блокчейну та індустрії дата-центрів у Казахстані вже зараз працює над регулюванням доступу майнерів до електроенергії, що отримується внаслідок перероблення попутного нафтового газу з родовищ, де немає можливості його транспортування до місць перероблення та відсутня можливість відпущення отриманої електроенергії в національну мережу. Це дозволить не лише знизити викиди СО2 на місцях видобутку нафти, а й спричинить збільшення інвестицій у будівництво центрів обробки даних на віддалених родовищах.
