Цей документ стане дорожньою картою для відновлення телеком-інфраструктури та впровадження сучасних технологій світового рівня. Зараз стратегія проходить двотижневі громадські обговорення, тож учасники ринку та профільні асоціації можуть надати свої пропозиції. Ознайомитися з документом можна на сайті Мінцифри. Редакція Delo.ua ознайомилась з презентацією стратегії та публікує найцікавіше.
Як останні роки розвивається телеком-галузь УкраїниМихайло Федоров зазначив що у 2019 році тільки 76% населення України мали доступ до 4G. В той же період до фіксованого інтернету були підключені 10 тис. з 28 тис. населених пунктів.
"Тоді ми поставили собі ціль: до 2024-2025 років 95% населення повинні мати доступ до якісного інтернету", - сказав він.
В рамках цієї роботи приватний сектор отримав від влади свого роду гранти, що дозволили компаніям провести інтернет в маленькі населені пункти та підключити, в першу чергу, об’єкти соцінфраструктури. В результаті за декілька років вдалося підключити 3300 сіл і більше ніж 7000 соціальних закладів. Це школи, ЦНАПи, лікарні.
Скільки телеком-інфраструктури пошкоджено під час війни
Під час війни в Україні пошкоджено 25% фіксованих мереж, а також знищено або пошкоджено більше 4 тис. станцій мобільного зв'язку, відмітив Михайло Федоров. Тож учасники телеком-ринку постійно працюють над тим, щоб забезпечить стабільність роботи інфраструктури. Це дає результати: сьогодні 98% населення мають доступ до мобільного зв’язку, а також 89% людей можуть використовувати фіксований зв'язок.
"Активно відновлюються мобільні мережі. Біля 2000 пошкоджених базових станцій відновлено", - відмітив Федоров.
Навіщо потрібна стратегія електронних комунікацій в УкраїніВ складних умовах війни стратегія стане тією самою дорожньою картою, яка допоможе у розвитку телеком-галузі України. Чітке планування дій дозволить нашій країні залишатися потужним гравцем на міжнародному ринку телекомунікацій та не відставати у прогресі в порівнянні з іншими країнами, впевнений Федоров.
Якими цілі в стратегії розвитку ЕК?
Перша ціль. Доступність інтернету. Це стосується пошкоджених веж, оптоволоконних мереж. Задача учасників ринку полягає в тому, щоб максимально швидко відновлювати інфраструктуру,
тоді українці зможуть отримувати доступ до швидкого фіксованого та мобільного інтернету.
Друга ціль. Розвиток сфери електронних комунікацій як фундаменту економіки. Це важлива частина європейської стратегії. Тому Україна має провести усі необхідні реформи, щоб наблизити нашу країну до членства в ЄС.
В Мінцифри відмітили, що протягом наступних двох років планується прийняти все необхідне законодавство, щоб наша країна виконала свої зобов'язання з приєднання до ЄС в розділі електронних комунікацій. Це сприятиме надходженню міжнародних інвестицій в галузь та зробить додатковий рівень захисту для прав споживачів.
Що ж саме в телеком-галузі має працювати краще? Наприклад, учасники ринку повинні надавати українцям європейські стандарти якості надання послуг. Зокрема, мова йде про можливість доступу до швидкого інтернету.
Щодо мобільного зв’язку Федоров відмітив, що стоїть задача підняти швидкість зв’язку з 20,7 Мбіт до 90 Мбіт. При цьому такий показник має досягати 98%, а зараз тільки 91% (при швидкості у 20,7 Мбіт).
Як йшла робота над стратегією розвитку ЕККоли йшла робота над створенням стратегії ЕК,
було проаналізовано досвід світових трендів в цьому напрямку, каже радник віцепрем’єр-міністра з питань ЕК Денис Поздняков. Документ має конкретну дорожню карту розвитку телеком-галузі до 2030 року. Road map включає цілі, план заходів, кроки, виконавців, терміни виконання та результати.
Стратегія створювалась разом з учасниками телеком-галузі України, додає радник, тож документ став компромісним та узгодженим варіантом між інтересами ринку, держави та суспільства. Таке співробітництво допомогло державним органам зрозуміти актуальні проблеми ринку та почати їх вирішувати. Мова йде, наприклад, про доступ до інфраструктури, яка дозволяє швидко будувати мережі електронних комунікацій.
Серйозним етапом на шляху розбудови телеком-інфраструктури стане розподіл частот. Відповідні конкурси мають відбутися у третьому кварталі 2024 року.
Як Україна забезпечить громадян швидким інтернетомЩоб в майбутньому люди змогли користуватися фіксованим гігабітним інтернетом, наша країна має відмовитися від старих технологій та провести модернізацію мереж. Зрозуміло, що все це потребує великих інвестицій.
Щоб залучення інвестицій у телеком-галузь йшло легше, директор директорату з розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до інтернету Мінцифри Юрій Мацик каже, що відомство планує створити відповідні умови для роботи дата-центрів, точок обміну трафіком, виробників електронно-комунікаційного обладнання. Зокрема, для цього відомство веде перемовини зі світовими лідерами розвитку технологій ЕК, щоб відкрити певні R&D-центри.
Навіщо в Україні починають рахувати новий індексВ стратегії окремо говориться про те, що в Україні буде відстежуватись індекс цифрової економіки та суспільства, зазначає директор директорату електронних комунікацій та радіочастотного спектра Мінцифри Стас Прибитько. Digital Economy and Society Index (DESI) – це зведений показник, який розраховує ефективність розвитку цифрових технологій в Європі. Він складається з декількох напрямів цифрової трансформації:
- рівень цифрових навичок,
- доступ до зв'язку,
- рівень впровадження технологій у бізнес,
- розвиток державних цифрових послуг в країні.
Як розказав виконавчий директор Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін, під час створення стратегії з розвитку ЕК було проведено опитування учасників телеком-ринку. В результаті дослідження стало зрозуміло, що українські галузеві компанії готові інвестувати у цей сектор біля $6 млрд протягом наступних семи років.
За розрахунками, $6 млрд інвестицій допоможе підвищити продуктивність праці в різних секторах української економіки, тож, як результат, ВВП може зрости на $56 млрд. Ще $9 млрд додаткового ВВП будуть створені в нових секторах економіки, які тільки починають розвиватися. Зокрема, це телемедицина, освіта та ін.
"Ці $65 млрд додаткового ВВП мають прямий вплив на наповнення бюджету. Тому що будуть зростати прибутки компаній, надходження від ПДВ, податки на зарплату від створення робочих місць тощо. Це дасть додаткове надходження до бюджету у розмірі $20 млрд", - вважає Амелін.
Тож як саме зростатиме продуктивність праці в різних галузях? Амелін наводить приклад агросектору. Дослідження показують, що розвиток сектору електронної комунікацій підвищує врожай на 20% за рахунок використання нових технологій і зменшення витрат.
