Під час ранкових ударів по Києву 2 вересня Росія, ймовірно, використала зенітну ракету 48Н6ДМ із комплексу С-400 (Тріумф). Її знищили українська протиповітряна оборона.
Про застосування саме цієї ракети серед інших снарядів повідомило видання Defence Express, посилаючись на джерела. Згідно з цими даними, під час атаки 2 вересня росіяни використали зенітну ракету 48Н6ДМ в режимі «земля — земля».
Як нагадують фахівці, ці ракети небезпечні через їх низьку точність влучання. Головну загрозу вони становлять цивільній інфраструктурі та звичайним мешканцям.
У звіті Повітряних сил 2 вересня дійсно було зазначено, що з-поміж інших цілей Росія здійснила запуск чотирьох зенітних ракет типу С-300/С-400 та ще однієї ракети, тип якої наразі не встановлено. Однак регіон їхнього застосування не було уточнено.
NV нагадує, що відомо про ракети 48Н6ДМ та російські ЗРК С-400, з яких їх запускають.
ЗРК С-400: що це за системаРадянські зенітні ракетні системи С-300, а згодом і їхню модифікацію С-400 було призначено для ураження повітряних цілей: літаків стратегічної та тактичної авіації,
тактичних та оперативно-тактичних балістичних ракет, гіперзвукових цілей, встановлювачів перешкод, літаків-розвідників, дронів тощо. Це універсальна зброя ППО — для оборони важливих об'єктів або для прикриття сухопутних військ. Однак під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну окупанти неодноразово використовували такі комплекси і для ударів по українських містах.
Різниця між комплексами С-300 і С-400 — у радіусі дії: другі більш сучасні, теоретично здатні вражати цілі на відстані до 400 км і на більшій висоті.
Системи С-400 великого і середнього радіусу дії були прийняті на озброєння в Росії у 2007 році. Тріумф — назва їх експортної версії. Найновіші версії подібних комплексів у Росії купували Туреччина, Індія та Китай. Зокрема продаж С-400 в Туреччину, країну НАТО, став причиною багаторічного скандалу, через який Анкара втратила можливість закуповувати сучасні американські винищувачі.
Сучасна варіація системи С-400 складається з таких компонентів:
- пункт бойового управління на основі вантажівки Урал;
- радіолокаційний комплекс: панорамний радар із захистом від перешкод, який монтується на білоруський колісний тягач МЗКТ-7930;
- до шести зенітних ракетних комплексів, кожен з яких містить до 12 транспортно-пускових установок на причепі та багатофункціональну радіолокаційну станцію дальністю дії до 400 км (залежно від типу ракет);
- зенітні ракети (комплекс може використовувати ракети кількох видів);
- комплекс засобів технічного забезпечення системи
Виробником С-400 є російський оборонний концерн Алмаз-Антей, який перебуває під санкціями ЄС та США через дії Росії проти України.
Які ракети використовує комплекс С-400 і в чому особливість ракет 48Н6ДММожливості комплексів С-400 значною мірою залежать від того, який тип ракет використовують установки.
Наприклад, розроблені ще в СРСР ракети 5В55К та 5В55Р оснащені осколково-фугасними боєголовками. Вони важать 1,6−1,8 тонни та несуть уламкову бойову частину вагою близько 133 кг. Дальність знищення повітряних цілей для таких ракет (5В55К та 5В55Р) складає 75 км. Точна дальність при запуску по балістичній траєкторії для ураження наземних цілей невідома і може складати до 110−120 км.
Вже після розпаду СРСР у Росії розробили нові зенітні ракети для С-400 (48Н6 та 40Н6). Так, ракета 48Н6ДМ має значно більшу бойову частину, а головне — дальність польоту. Вона може вражати повітряні цілі на відстані до 250 км та має 180 кг бойової частини. Їх конструкція передбачає велику кількість уламків, що посилює руйнівний ефект при ударі по цивільних об'єктах.
Фахівці порталу Defence Expressраніше наголошували на небезпечній максимальній швидкості ракети 48Н6ДМ — 2,
5 км/с. Тож політ на 230 км складає орієнтовно декілька хвилин, що потребує швидкої реакції сил ППО.
«Враховуючи механізм наведення ракети 48Н6ДМ у режимі „земля-земля“, який, як і у [ракети] 5В55 є радіокомандним, тобто для точності удару необхідно мати пряму радіолокаційну видимість між РЛС та ракетою, при дальності пуску 230 км управління ракетою втрачається на висоті приблизно 3 км. Далі ракета просто падає приблизно у район цілі за інерціальною системою навігації. Зенітні ракети 48Н6ДМ оснащені „контактним підривачем“, який реагує на проходження поряд з повітряною ціллю. У випадку удару по наземній цілі він може спрацювати ще на незначній висоті або під час контакту з поверхнею», — пояснювали експерти Defence Express.
Застосування С-400 по наземних цілях і для ударів по КиєвуПід час повномасштабного вторгнення в Україну Росія масово застосовує зенітні ракети для ударів по цілях на землі - у тому числі комплекси С-300 та С-400.
Для цього росіяни, схоже, модифікували ракети. Замість напівактивної головки самонаведення, потрібної для ураження повітряної цілі,
туди монтують супутниковий приймач — так ракета стає керованою і летить по координатах. При цьому такий удар є дуже небезпечним, оскільки точність ракет різко падає порівняно з пострілами по повітряних цілях.
Крім того, траєкторія є балістичною, снаряд падає на ціль з величезною швидкістю, від пуску до влучання проходять лічені хвилини, тому в більшості регіонів України, де немає систем Patriot, протиповітряна оборона України не може їх збивати.
Утім, якщо з ЗРК С-300 Росія обстрілює схід та південь України постійно, то застосувань С-400 по наземних цілях в тилу досі було відносно небагато.
Зокрема ракетами з С-400 Київ вже обстрілювали 11−13 грудня 2023 року. Аналогічного удару ними було завдано і 14 січня 2023-го. Тоді кияни прокинулися від гучних вибухів, при цьому повітряну тривогу не оголошували. Тоді в Києві був уражений об'єкт інфраструктури, а Генеральний штаб ЗСУ заявив, що столицю атакували 10 ракетами, випущеними з зенітного комплексу С-400 з північного напрямку, найімовірніше — з Брянської області РФ.
Тоді військовий портал Defense Express отримав фото уламків ракет і визначив, що вперше було використано ракети 48Н6ДМ для комплексів С-400, дальність ураження яких сягає 250 км (для повітряних цілей).
