Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє у Фейсбуці.
«Молния» – ударний безпілотний літальний апарат літакового типу, що запускається зі спеціальної катапульти та наводиться на ціль оператором, як FPV-дрон. БПЛА має дальність польоту до 40 км та бойову частину до 5 кг, що в десять разів менше за «шахедівську», - зазначили в ГУР.
Окрім полювання на військові цілі Росіявикористовує «Молнию» для терору жителів наближених до лінії фронту міст і районів. У листопаді цього року ціллю такої атаки стали багатоповерхівка і торгівельний центр у Салтівському районі Харкова, тоді були поранені декілька людей. Враховуючи те, що БПЛА керується й направляється безпосередньо оператором, цивільні обʼєкти були навмисною ціллю.
Раніше Росія також використовувала аналогічні БПЛА без бойових частин для перевантаження української ППО.
В ГУР зауважили, що «Молния» має доволі просту конструкцію і дешеву начинку, переважно китайську. Маркування електродвигуна, польотного контролера, камери та більшості електронних компонентів відповідають китайським виробникам – FATJAY,
SpeedyBee, Caddx, Huayi Microelectronics, Trex Technologies тощо.
«Проте китайські польотні контролери, як і багато інших плат різноманітної російської зброї, працюють на мікроконтролерах з маркуванням швейцарського виробника STMicroelectronics. Окрім цього, в платі управління двигуном використовуються перетворювачі з маркуванням американського виробника Vishay та конденсатори японського Rubycon», - підкреслили в ГУР.
Читайте також: США ввели санкції проти Китаю й Росії за спільне виробництво дронів «Гарпія» «Феникс» – розвідувальний БПЛА, який його розробник – російське ТОВ «ТАИП» називає «розвитком Орлану-10».
«Начинка» містить компоненти з маркуванням виробників із пʼяти країн – США, Швейцарії, КНР, Нідерландів і Тайваню. Найбільше – 7 компонентів – мають маркування того ж STMicroelectronics зі штаб-квартирою в Швейцарії та виробництвом в девʼяти країнах на трьох континентах світу», - зазначили в ГУР.
В ГУР нагадали, що раніше на порталі War & Sanctions було опубліковано компонентну базу інших новітніх російських БПЛА – С-70 «Охотник», «Пародия» та «Гербера».
Читайте також: Кремль нарощує випуск дронів, щоб продемонструвати компенсацію наслідків війни - ISW Як повідомляв Укрінформ, у північнокорейській балістичній ракеті KN-23/KN-24, яку Росія застосувала проти України, виявлені компоненти 2023 року випуску виробництва компаній з КНР, Сполучених Штатів Америки, Японії, Великої Британії та Швейцарії.
