Про це, мовляв, «сповістили» на одному з сайтів, присвячених пам’яті загиблих воїнів.
Улюблена тактика ворога: апелювати до емоцій, множити страх і зневіру. Адже програма «Контракт 18–24», яка дозволяє молодим людям добровільно служити на контракті, особливо болить росії. Не вписується в картину світу, де українці мали б давно втекти або здатися.
Але фейк виявився не просто брудним, а й тупо зліпленим. Центр протидії дезінформації швидко верифікував повідомлення — і здивуванням не було меж: на платформі пам’яті немає жодної згадки про Артема Мельника. Живий. Не загинув. Навіть не служив на момент «поховання». Ну просто класика жанру — «поховали до сніданку».
Контракт, що ламає наративи: чому росіяни бісяться від 18–24
Програма «Контракт 18–24» — це добровільна участь молоді у захисті країни, із гідною зарплатнею, соціальним пакетом та можливістю розвитку. І — найголовніше — з високим рівнем мотивації.
Це не мобілізація, не примус, не «загін без права вибору». Це рішення. І саме воно є кісткою в горлі російській пропаганді, яка хоче бачити українців знесиленими,
змученими, а не вмотивованими й сильними.
Тож зображення «мертвого підлітка» — черговий наратив у стилі «матері не пускайте дітей на фронт, там м’ясорубка». Ідеальний страх для російської аудиторії, і ще кращий — для спроби розгойдати українське суспільство. От тільки цього разу, як і зазвичай, не вийшло.
Не вір, не бійся, перевіряй: алгоритм протидії фейкам
Кожен українець, а тим паче журналіст чи волонтер, має вже напрацьований імунітет до кремлівських бздур. Але правила нагадати не зайве:
Побачив «новину» — перевір першоджерело.
Сайт пам’яті загиблих — офіційний, з модерацією і верифікацією.
Центр протидії дезінформації, Міноборони, Генштаб — перевірені комунікатори.
Telegram-канали з анонімами — для розваг, не для фактів.
Пропагандисти «ховають» живих, бо не можуть зламати дух живих
російська пропаганда б’є по найболючішому — але щоразу промахується. Поки в Україні молоді хлопці й дівчата самостійно обирають шлях служити країні — вони непереможні. А всі ці фейки — лише свідчення слабкості противника. Бо сильний не вигадує смерті. Він визнає силу життя.
Жодного підтвердження загибелі Артема Мельника немає. І поки росіяни «воюють» вигадками, українці — перемагають реальністю.
