Наталія Микольська, виконавча директорка Diia.City United у колонці для AIN розповідає про результати цьогорічної конференції з відбудови — Ukraine Recovery Conference у Римі — для українських технологічних бізнесів.
На цьогорічній Ukraine Recovery Conference у Римі український бізнес — зокрема технологічний — уперше опинився в центрі обговорень і дій, а не на периферії.
Уперше на найвищому міжнародному рівні ми говорили не лише про відновлення зруйнованого, а й про створення й розвиток нового — інноваційного, технологічного, глобального, експортного.
Цей зсув помітний у всьому: від виступів світових лідерів та їхніх анонсів нових проєктів, тематик воркшопів, складу учасників конференції — до конкретних інвестицій. І саме це — головна відмінність URC 2025 від попередніх конференцій.
Вперше — private equity від ЄС для інвестицій у tech-секторОдин із ключових анонсів URC2025 для бізнесу — запуск Європейського Флагманського Фонду для відбудови України (European Flagship Fund for the Reconstruction of Ukraine). Це private equity інвестиційний фонд, який вперше використовуватиме кошти ЄС для вкладень не лише в критичну інфраструктуру та реальний сектор,
а й у tech та dual use.
Фонд має стартовий капітал у розмірі €220 млн і планує мобілізувати до €500 млн інвестицій до 2026 року — переважно через вкладення в акціонерний капітал компаній. Його мета — зменшити ризики для бізнесу й зробити інвестиції в Україну привабливішими, стимулюючи залучення приватного капіталу.
Ініціатори фонду — Єврокомісія (через Ukraine Investment Framework) та низка провідних банків розвитку: Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), KfW, Cassa Depositi e Prestiti (CDP), Proparco та Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK).
Зараз триває відбір керуючої компанії фонду, перші інвестиції очікуються до кінця 2026 року.
Це справді новий формат: раніше інструменти такого типу не передбачали інвестицій у технологічний сектор — сьогодні ж tech визнано одним із пріоритетів.
Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі, фото надане авторкою матеріалуЗапуск спільної програми України та ЄС в галузі defence tech — BraveTech EUBraveTech EU — перший спільний фонд України та Євросоюзу, який напряму інвестує в оборонні технології. Стартовий капітал становить €100 млн:
половину надає ЄС, половину — Україна, і ця сума буде збільшена. Але ключове — не лише обсяг фінансування, а створення прозорого інструменту співпраці між українськими розробниками, європейськими замовниками та інвесторами.
Фонд охоплює підтримку R&D, грантові програми, хакатони та вихід українських рішень в індустріальні ланцюги ЄС. Координацію забезпечуватиме платформа Brave1 у партнерстві з Європейським фондом оборони, EUDIS (Схема інновацій ЄС) через новий офіс у Києві.
Для української defense tech екосистеми це справжній gamechanger. Програма відкриває дорогу до спільних розробок, європейських стандартів і виробництва, а також до стратегічних інвестицій та включення в європейські ланцюги постачання.
Історична інвестиція IFC та ЄБРР в український венчурний фондУкраїнський венчурний фонд Flyer One Ventures (F1V) оголосив про запуск нового фонду обсягом €50 млн. Вперше до його інвесторів приєдналися міжнародні фінансові інституції — Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
ЄБРР вже інвестує €6,5 млн і розглядає можливість збільшити внесок до €10 млн.
IFC долучається з €5 млн, з яких €3 млн — кошти уряду Японії, надані через програму підвищення економічної стійкості України.
F1V спрямовуватиме інвестиції у стартапи, засновані підприємцями з України та Центрально-Східної Європи, які орієнтовані на глобальний ринок. Це вже п’ятий фонд F1V.
Ця інвестиція IFC і ЄБРР — історичний крок для українського венчурного ринку. Вона покликана зміцнити екосистему, стимулювати активнішу участь приватних інвесторів і пришвидшити зростання глобальних технологічних компаній, які стартують з України.
Читайте також: Український Flyer One Ventures запускає новий фонд на €50 млн за підтримки ЄБРР та IFC
Взаємодія держави та бізнесуЩоб міжнародні партнери, приватні інвестори, великі приватні та венчурні фонди інвестували в український tech, необхідна ефективна взаємодія держави та бізнесу.
Від держави очікують: конкурентні та стабільні регуляторні й податкові умови, активну промоцію інвестицій у проєкти відбудови, які відкривають шлях для залучення приватного капіталу, зменшення країнового ризику (country risk) і формування іміджу України як країни,
звідки технологічні бізнеси зростають глобально.
Важливо, що вже є успішні приклади такої співпраці, які підтверджують статус tech як стратегічної індустрії для економіки. Спільно з бізнесом і за підтримки Президента Зеленського було створено правовий простір Дія.City. Це не лише правовий і податковий режим з елементами англійського права, зрозумілий міжнародним інвесторам, а й інфраструктура підтримки з боку Міністерства цифрової трансформації України.
Наталія Микольська на Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі, фото надане авторкою матеріалуСаме завдяки Дія.City вперше американський венчурний фонд напряму інвестував у українську defense tech-компанію: MITS Capital інвестував $3,74 млн у Tencore — виробника роботизованих платформ TerMIT.
Але інфраструктура — це не лише нормативні умови та підтримка. Це також і про видимість: можливість бути представленими на глобальних платформах, як URC. Наприклад, ми провели два офіційні воркшопи за сприяння Мінекономіки, Мінцифри та Мінстратегпрому в межах URC2025 — про роль технологічного бізнесу у стратегії відновлення,
а також про оборонні інновації та технології подвійного призначення.
Це — новий рівень співпраці держави та бізнесу, що відкриває вихід на міжнародних партнерів і дозволяє посилити голос українського tech глобально.
Що далі: правила гри, експорт і «анлок» капіталуМи почули багато позитивних сигналів для галузі на URC2025. Але це — лише початок.
Щоб подібних угод ставало більше, потрібна чітка інституційна рамка та інвестиційні інструменти, які дадуть бізнесу реальний доступ до капіталу — зокрема до ресурсів міжнародних фінансових організацій, донорів і приватних фондів. Створення таких механізмів — завдання держави у партнерстві з глобальними фінансовими гравцями.
Критично важливо також врегулювати питання експорту оборонних технологій. Без прозорої, сучасної та передбачуваної процедури експорту — навіть за наявності потужних виробничих можливостей — неможливо залучити іноземних і стратегічних інвесторів. Масштабування компаній, спільні R&D-проєкти й виробництва в Україні, які вже розглядають європейські партнери, так і залишаться потенціалом, а не реальністю.
Ми маємо шанс зробити Україну не лише ринком збуту чи тестовим полігоном, а повноцінною частиною глобального ланцюга створення інновацій. І не маємо права змарнувати цей шанс.
Щоб масштабуватись — потрібні партнерстваФокус нашої спілки — не лише на розвитку технологічної екосистеми всередині країни. Він також на залученні інвестицій, масштабуванні та побудові міжнародних партнерств.
Ми їхали до Рима з чіткими цілями:
- просувати українські технології на глобальному рівні;
- допомагати залучати кошти міжнародних партнерів у проєкти, що відкривають шлях для приватних інвестицій;
- сприяти залученню інституційних інвесторів;
- формувати довіру до українських компаній;
- відкривати нові можливості для глобального скейлінгу.
Читайте також: Чому вам потрібно їхати на Milan Design Week, навіть якщо у вас технологічна компанія — колонка
