Технології

Як не стати жертвою кібершахрайства: головні поради від кіберполіції

27 січ•SPEKA

Кібершахраї в Україні все частіше телефонують і пишуть від імені банків і держустанов, щоб виманити у людей гроші. Головна зброя зловмисників — це паніка і терміновість. У Кіберполіції розповіли, як розпізнати обман і захистити свої кошти.За даними Кіберполіції, найпоширеніша шахрайська схема — це дзвінки від нібито працівників банків, держустанов або мобільних операторів. Шахраї лякають «підозрілими операціями» і переконують, що гроші потрібно терміново «врятувати». Під цим приводом вони намагаються дізнатися номер банківської картки, термін дії і CVV-код, одноразові паролі з SMS і коди підтвердження 3D Secure. Окрім дзвінків, зловмисники використовують фішингові SMS і листи з підробленими сайтами банків, повідомлення в месенджерах від «служби безпеки», фейкові оголошення з вимогою передоплати, повідомлення про «соцвиплати» чи компенсації, зламані акаунти друзів у соцмережах.Працівники банку не запитують номер картки, CVV і коди з SMS, не просять встановлювати сторонні програми, не змушують діяти в банкоматі по телефону.Кіберполіція радить мати окрему картку для онлайн-покупок,

не публікувати фінансовий номер телефону, захистити SIM-картку паролем, увімкнути двофакторну автентифікацію і регулярно перевіряти рух коштів.Насторожіться, якщо вам телефонують і погрожують втратою грошей, забороняють дзвонити в банк, просять зберегти «таємницю» і лякають блокуванням рахунку. Це шахраї. Негайно заблокуйте банківську картку, змініть паролі й зверніться до банку і Кіберполіції.Раніше SPEKA писала, що в Україні шириться нова шахрайська схема з пропозицією пального. Шахраї заманюють користувачів на підроблений сайт АЗК пропозицією безкоштовного пального, щоб виманити номер телефону і код підтвердження для входу в акаунт. Отримавши доступ, зловмисники блокують власнику вхід за допомогою двофакторної автентифікації й використовують захоплений профіль.

банк, Дія

Читайте ще