Південнокорейський технологічний гігант Samsung Electronics планує у 2026 році спрямувати понад 110 трлн вон (близько $73,3 млрд) на розширення виробничих потужностей і дослідження у сфері напівпровідників. Це рекордний обсяг інвестицій для компанії, який на 22% перевищує торішні витрати і фактично є спробою повернути лідерство у сегменті чипів для штучного інтелекту.
Рішення напряму пов’язане зі зміною ринку. Попит на високопродуктивні напівпровідники стрімко зростає на фоні розвитку ШІ, зокрема систем нового покоління — так званого agentic AI. За словами співгендиректора Джун Йон Хьон, це вже призводить до різкого збільшення замовлень не лише на пам’ять із високою пропускною здатністю (HBM), а й на серверні рішення для обробки даних.
Наразі ключову позицію на цьому ринку утримує SK Hynix, яка стала основним постачальником HBM для Nvidia. Саме це змусило Samsung переглянути свою інвестиційну стратегію та зробити ставку на наступне покоління AI-чипів і розвиток передових виробничих процесів.
За масштабами вкладень Samsung випереджає навіть Taiwan Semiconductor Manufacturing Company,
яка планує витратити близько $50 млрд на капітальні інвестиції у 2026 році. Це підкреслює, наскільки загострилася глобальна конкуренція у сегменті напівпровідників, що стає критично важливим для розвитку ШІ-індустрії.
Водночас зміщення фокусу виробництва у бік високотехнологічних чипів уже створює побічний ефект — дефіцит традиційної пам’яті, яка використовується у більшості сучасних пристроїв: від автомобілів до смартфонів. Через це зростають ціни, порушуються виробничі ланцюги та коригуються плани компаній у різних галузях.
Разом із Samsung попит на висококласну пам’ять стимулює також інших великих гравців, зокрема Micron Technology. Однак, за оцінками ринку, дефіцит базових компонентів може зберігатися ще 4–5 років через обмеження виробничих потужностей.
Таким чином, рекордні інвестиції Samsung — це не лише корпоративне рішення, а частина ширшого глобального процесу. Індустрія напівпровідників входить у фазу масштабного перерозподілу ресурсів, де головним драйвером стає штучний інтелект, а конкуренція за технологічне лідерство — питанням стратегічної економічної переваги.
